Сьогодні, 12 грудня, у храмі свв. Володимира і Ольги, що у м. Івано-Франківську (Північний протопресвітеріат), відбувся похорон загиблого Героя України — воїна Назарія Лугарєвого, який віддав своє життя за Україну, виконуючи бойове завдання на фронті.

Щоб провести в останню путь Захисника України, на поминальне богослужіння чисельно зібралася громада м. Івано-Франківська, представники влади, військовослужбовці-побратими загиблого, учасники організації «Пласт Івано-Франківськ», яку очолював Назарій, родичі, а також всі небайдужі мешканці міста.

Похорон за загиблим Героєм очолив парох храму о. Іван Яковлюк у співслужінні душпастирів Івано-Франківської Архієпархії.

В часі заупокійного богослужіння о. Іван звернувся до всіх присутніх у храмі із прощальним словом:

«Сумна вістка зібрала нас тут, у храмі, щоб востаннє попрощатися і молитовно провести в дорогу вічності нашого брата Назарія. Він не думав, як зберегти своє життя, а як захистити життя інших, волю і свободу України від ненависного ворога. Назарій сказав собі: “Якщо не я, то хто має захищати нашу Неньку-Україну?”. Від малої дитини він виховувався у християнській і патріотичній сім’ї. Він розумів, що маємо захищати своє рідне — батьківське, до останньої краплі крові, навіть віддаючи життя. Назарій віддав своє життя на фронті за кожного із нас, щоб сьогодні ворог не був тут. Наш Герой виконав у повноті Заповідь любові Бога і любові ближнього».

Відтак о. Іван розважав над боротьбою світла і темряви, яку пройшов Герой України:

«Такі сини України, як Назарій, які виборюють свободу для свого народу, змінять цілий світ і мають змінити всіх нас, щоб ми були вірними патріотами своєї Батьківщини-України. Кожний народ, який іде до світла, мусить перейти випробування темрявою. Наш брат Назарій йшов до світла. І навіть те світло Вифлиємського Вогню він, як пластун, старався занести до кожного храму та родини, щоб той вогонь освітив серця людей і дав надію на життя».

«Сьогодні просимо милосердного Бога, щоб витер сльози із ваших страждаючих очей та потішив ваше страждаюче серце. Сьогодні ми принесли багато квітів до могили Назарія. Тож нехай ці квіти уквітчають не лише тіло твоє, Назарію, а й твою душу безсмертну», — промовив на завершення священнослужитель.

Після виголосу прощального слова духовенство, близькі та родичі, друзі, військовослужбовці, учасники «Пласту», представники влади мали нагоду востаннє попрощатися із полеглим Назарієм — Героєм України.

На завершення похорону у храмі всі учасники «Пласту» співали молитву пластунів «Царю Небесний», щоб пом’янути загиблого Захисника нашої Батьківщини.

Відтак процесія чисельно зібраних у храмі вирушила пам’ятною ходою містом, зупиняючись біля ліцею №16, де навчався Назарій. Згодом колона попрямувала на площу Міцкевича до пам’ятника пластунам, що не зломили своїх присяг, де відбулися пластові церемоніали, зокрема, вручення залізного хреста.

Хода продовжилась Вічевим майданом, стометрівкою, а завершилась біля Меморіального скверу, де відбулося доєднання до колони похоронних кортежів із іншими загиблими воїнами.

Наприкінці прощальної програми на Алеї Слави міського кладовища в Чукалівці відбулася церемонія військового поховання, де похоронили всіх Героїв, зокрема Назарія Лугарєва.