Отці василіяни про 400-річчя мучеництва святого Йосафата і відвідини українських громад Італії з мощами святого
Під час Божественної Літургії на гробі св. Йосафата, 12 листопада 2022 року, з нагоди відкриття ювілейного року 400-річчя його мучеництва, Блаженніший Святослав звернувся до протоархимандрита Василіянського Чину о. Роберта Лисейка, ЧСВВ, і доручив йому урочисто одне завдання: «Сьогодні наші люди дуже потребують сили благодаті Духа Святого, який би їм приніс своєю благословенною рукою святий Йосафат. Візьміть його мощі й відвідайте кожну парафію!.. За допомогою цих скарбів [благодаті Святого Духа, що діє у Святих Таїнствах], ліків, які залишив своїй Церкві Христос, лікуйте рани нашого народу».
Про це зазначає Департамент інформації УГКЦ.
Відповідаючи на цей заклик Глави УГКЦ та прийнявши запрошення апостольського екзарха владики Діонісія Ляховича, отці чину святого Василія Великого з Риму о. Йосафат Попович, ЧСВВ, та о. Яків Шумило, ЧСВВ, разом зі священниками із Генерального Дому у Римі від 26 лютого 2023 року впродовж п’яти місяців відвідали понад 60 громад Апостольського екзархату в Італії з мощами святого Йосафата.
Читайте більше: Проповідь Блаженнішого Святослава з нагоди відкриття Ювілейного року чотирьохсотріччя мученицької смерті священномученика Йосафата у соборі Святого Петра в Римі
З цієї нагоди ми вирішили поспілкуватися з отцями, щоб краще дізнатися про великого святого українського народу та про те, як проходила ця важлива місія на теренах Апостольського екзархату.
Отче Йосафате, 12 листопада у Римі Блаженніший Святослав відкрив ювілейний рік 400-річчя мучеництва святого Йосафата. Ким є цей святий для Василіянського Чину і для українського народу загалом?
О. Йосафат: Святий священномученик Йосафат є великим святим цілого нашого українського народу, а також покровителем Василіянського Чину св. Йосафата. Він народився на Волині в м. Володимирі у 1580 році. Отримав побожне християнське виховання в дитинстві. Одного разу, ще будучи малим хлопцем, молячись у храмі св. Параскеви в м. Володимирі, отримав іскру з Розп’яття Христового, яка торкнула його серце і розпалила в ньому покликання посвятити своє життя на службу Господеві. І ця іскра зродила згодом великі плоди у посвяті себе на служіння Господеві, а також і своєму народу. Святого Йосафата називають Апостолом єдності, тому що цей великий святий все робив для того, щоб привести всіх до тієї бажаної єдності, якої прагнув сам Христос, молячись перед своєю смертю до свого Отця Небесного: «Щоб усі були одно». Він розумів, що у єдності є сила: як у сім’ї, так і в народі, як також і у Церкві Христовій.
Як Василіянський Чин святого Йосафата відзначає цей ювілей?
О. Яків: 400-ліття мученицької смерті святого Йосафата є роком духовного оновлення насамперед для отців і братів василіян. Про це, зокрема, йдеться у листі отця Протоархимандрита до ченців, де він закликає наново відкрити для себе особу святого пастиря, щоб його приклад надихав на віддане служіння Божому люду.
Щоб вшанувати пам’ять святого Йосафата та переосмислити приклад цього свідка віри для сьогодення, у цей рік передбачені та вже проводяться різноманітні заходи й моління у кожній провінції. Щодо подій на території Апостольського екзархату в Італії, то наприкінці жовтня у Папському Григоріанському університеті відкриється виставка, присвячена святому Йосафату, а 13–14 листопада у Римі відбудеться Міжнародна наукова конференція. Крім того, йдеться і про спеціальні Богослужіння. У цей рік ми також маємо унікальну нагоду щомісяця молитись на гробі святого Йосафата в Папській Базиліці святого Петра у Ватикані. Божественні Літургії відбуваються у перші суботи місяця о 7:15.
Особлива увага також присвячена місту Вільнюс у Литві, де святий Йосафат провів левову частку свого життя, а сейм Литовської Республіки цьогоріч присвятив йому багатий на різні події рік. Щодо майбутніх заходів, то можна виділити, зокрема, зйомку документального фільму для національного телебачення Литви, спеціальну виставку у Вільнюсі наприкінці вересня, а 12–13 жовтня у цьому місті проводитиметься Міжнародна наукова конференція.
Окрім інших подій, всі охочі мають нагоду ближче ознайомитися з життям святого Йосафата завдяки циклу радіопередач, які кожних два тижні виходять в ефірі української редакції Радіо Ватикану — Vatican News. Що стосується духовних ласк, то в цей Ювілейний рік Апостольська cтолиця надала Повний відпуст для тих, які візьмуть участь у паломництві до будь-якого храму Василіянського Чину святого Йосафата, виконавши звичайні для цього умови.
З історії нашої Церкви відомо, що св. Йосафат відзначився великою активністю у відновленні духовності, чернецтва, освіченості і загалом приклав чимало зусиль для розвитку Церкви. Чи є його постать актуальна у ХХІ столітті? Що він може навчити церковних провідників і душпастирів сьогодення?
О. Йосафат: Так, його постать є актуальною і в наш час. Це не означає, що теперішні душпастирі і провідники Церкви також мають обов’язково застосовувати до себе ці практики умертвлення, які застосовував до себе св. Йосафат. Однак у його постаті можна повчитися отої відданості і жертовності до справ Церкви Христової. Він горів любов’ю до Бога та ближнього і прагнув її іншим прищепити. А його любов до Церкви була настільки сильною, що віддав за неї своє життя, хоча для багатьох вона була незрозумілою. Оте, що є Боже, ставив вище за людське.
Відкриваючи Ювілейний рік, Блаженніший Святослав доручив Протоархимандриту Чину Святого Василія Великого взяти мощі св. Йосафата і відвідати кожну парафію і «при помочі тих скарбів, тих ліків, які лишив у Своїй Церкві Христос», лікувати «рани нашого народу». Починаючи з Великого посту, за дорученням о. Роберта Лисейка, ЧСВВ, і з благословення владики Діонісія Ляховича, ви розпочали цю місію по громадах Апостольського екзархату в Італії. Як ви сприйняли це доручення?
О. Яків: Це доручення стало особливим запрошенням, адже святий Йосафат є уродженцем українського міста Володимир, є нашим земляком, а також об’єднує чотири народи: український, білоруський, польський та литовський. Крім того, його постать відноситься до світового рівня християнства, оскільки є святим всієї Католицької Церкви. Тому це доручення було особливо трепетним та вимагало відваги, щоб достойно відповісти на заклик. У василіянському римському монастирі ми провели зустріч ченців на цю тему та на запрошення душпастирів екзархату вирушили до українських громад, просячи святого Йосафата, щоб він провадив нас у різних непередбачуваних обставинах, стараючись якнайкраще послужити людям, які у різний спосіб переживають лихо війни, тими ліками, котрі Господь дарував у святому Таїнстві Священства.
Під час кожної візитації ви привозили мощі святого Йосафата, ними благословляли вірних. У чому полягає їхня цінність, адже так багато людей не розуміють, що це таке і чому ми звертаємося до святих у тому числі за посередництвом їхніх мощей?
О. Йосафат: Святі — це люди, які жили тут на землі, і своїм життям заслужили на те, що їх було прославлено на престолах святих Церквою Христовою. Не всі святі є проголошені святими Церквою, однак кожна людина, яка осягає Царство Небесне по своїй смерті, є святою. Одним із способів почитання святих є поклонінням їхнім святим мощам, випрошуючи перед ними тих необхідних ласк, які потребує людина. Просимо і молимо в самого Господа, але також за посередництвом того чи іншого святого.
Як гарно зазначив один священник, святого Йосафата мертвого боялися більше, ніж святого Йосафата живого. Доля його святих мощей є досить цікавою. Вони скиталися по різним місцях, починаючи від Полоцька, відтак Супрасиль, знову Полоцьк, потім Біла, Відень і аж вкінці Ватикан. Безбожна влада робила все для того, щоб їх знищити і щоб пам’ять про цього великого святого стерти, однак плани Божі були зовсім іншими. І святий Йосафат заслужив на те, що гріб з його святими мощами є виставлений в головній базиліці Католицької Церкви — святого Петра для прилюдного почитання. Кожен святий зазвичай є покровителем когось. Так у святого Йосафата можемо випрошувати дару єдності в наших родинах, державі, світі як також і Церкві Христовій, щоб вона не була розділеною, але перебувала в тій єдності, якої бажав сам Господь.
Починаючи від місяця лютого, ви відвідали понад 60 українських спільнот в Італії з мощами святого. Як вони проходили? Що ви прагнули донести до сердець наших вірних?
О. Яків: Святого Йосафата називають Апостолом єдності. Тому метою наших відвідин було також дарувати людям єдність з Христом, зокрема, у Святих Таїнствах Сповіді та Євхаристії, та розповісти про дар єдності між собою через відкриття скарбів приналежності до Церкви — Христового Тіла, яке охоплює різноманітних людей, але які об’єднані між собою як одна Христова родина. Наші відвідини включали Божественну Літургію, уділення Святого Таїнства Покаяння, проповідь, конференцію про життя і мученицьку смерть святого Йосафата, благословення святими мощами, мирування та часто дружнє спілкування з вірними після богослужінь.
Якою була реакція вірних на ваші місії?
О. Йосафат: Реакція народу Божого на наші відвідини з мощами була досить позитивною. Бо найперше люди могли скористати зі святого Таїнства Сповіді, з проповіді та науки про св. Йосафата і по завершенні Літургії отримати благословення мощами святого і приступити до мирування, отримуючи на кінець пам’ятні образки про наші відвідини.
Надіємося, що з цих відвідин будуть добрі плоди і отці-душпастирі тих громад зможуть це засвідчити. Також було досить приємно, що отці францисканці конвентуальні в місті Катанзаро у південній Італії запросили нас відвідати їхню парафію, тому і вірні латинського обряду могли скористати і почути про нашого великого святого, а відтак отримати благословення його святими мощами. Нехай святий Йосафат, Апостол єдності, випрошує в Бога для нас тої правдивої єдності, якої ми всі потребуємо, і вимолить для нашого народу довгоочікуваного та постійного миру!
Подібні щотижневі відвідини вимагали від вас немалої самопосвяти і зусиль. Що ви відчуваєте, озираючись назад, і чи плануєте продовжувати цю справу?
О. Яків: Перше, що приходить на думку — радість, адже ці відвідини стали чудовою можливістю жертовно послужити людям, наближаючи їх до особистої зустрічі з Христом. При цій нагоді я хочу висловити вдячність Богові та всім душпастирям, які радо приймали нас задля блага вірних.
Думаю, що ті зерна Божого слова стануть для вірних добрим посівом у плеканні єдності з Богом, пізнанні історії своєї Церкви, її святих, молячись за покликання до священичого та богопосвяченого стану. У контексті триваючої святотацької війни в Україні, ми також, за посередництвом святого Йосафата, просимо в Бога дару миру. Наш святий заступник дуже добре знав ціну миру, адже навіть після смерті через війни йому не давали спокою, про що свідчить історія його мощей. Отож, ці відвідини стали плідним часом вияву близькості та потіхи, стаючи посередниками в даруванні благодаті Духа Святого, як про це говорив Блаженніший Святослав минулого року на гробі святого Йосафата.
Оскільки літній період в Італії вносить свої корективи, то маємо час спільно поглянути на можливість майбутніх відвідин.
Дорогі отці, дякую за вашу готовність поділитися цим цінним досвідом і сподіваємося, що ваше служіння неодмінно принесе щедрі плоди, зміцнить віру кожного українця і за молитвами святого Йосафата Господь обдарує нашу землю бажаним миром та процвітанням.
Розмовляв о. Ростислав Гадада
Відділ комунікації Апостольського екзархату в Італії
Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ