«Ніхто і ніколи не примусить наш народ капітулювати», — заява ВРЦіРО

Члени Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій виступили із Заявою. Вони наголошують, що Україна стікає кров’ю, але мужньо стоїть за право бути собою. І якби вона капітулювала, то би вся Європа на собі б відчула жахіття російської агресії.

«Ми, члени Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, чиї вірні, які боронять сьогодні свободу і саме життя на передовій, змагаються за людську гідність і майбутнє вільного світу на фронті і в тилу, категорично заявляємо, що ніхто і ніколи не примусить наш народ капітулювати», — йдеться у Заяві, оприлюденій 10 березня на сайті ВРЦіРО.

ЗАЯВА

Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій

Ми, члени Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, чиї вірні, які боронять сьогодні свободу і саме життя на передовій, змагаються за людську гідність і майбутнє вільного світу на фронті і в тилу, категорично заявляємо, що ніхто і ніколи не примусить наш народ капітулювати.

Україна стікає кров’ю, але стоїть за Правду, за право бути самою собою. Стоїть мужньо і непереборно. І якби вона капітулювала, то Європа, можливо увесь світ відразу відчули би це. Відчули би і здригнулися. Бо — це повторення злочинів Бучі й Ірпеня, це подальші руйнування міст і сіл, причому майже напевно — не лише українських, це діти, які назавжди залишилися дітьми, це ще десятки й сотні закатованих священників, які проповідують Божі заповіді, а не «Русскій мір», це торжество зла на цілій планеті.

Ми щоденно молимося за мир. За повернення наших бійців з фронту, заручників з полону, біженців з чужини. За порозуміння між народами і зцілення ран, нанесених війною. Але, здатися на милість цього ворога — це не про мир. Це про перемогу рабства над свободою, мороку над світлом, про зверхність права сильного над силою права. Ми це гірко і неодноразово досвідчили впродовж минулих століть.

Капітулювати перед торжествуючим злом рівнозначно крахові загальнолюдського задуму про справедливість, зрадою фундаментальних настанов, заповіданих нам у великих духовних традиціях.

Тому ми благословляємо і благословлятимемо наших вірних на захист своєї країни, молитимемося за Перемогу над ворогом і справедливий мир, простягатимемо руку всім людям доброї волі, які підтримують Україну в цей вирішальний час. Ми віримо і знаємо, що ніколи не залишимося у цьому наодинці.

«Бо Господь любить справедливий суд і вірних Йому не покине. Вони будуть збережені навіки» (Пс. 36, 28)».