Сьогодні, 26 жовтня, минає 73 роки від моменту першого ув’язнення блаженного священномученика Симеона Лукача.

Майбутній блаженний священномученик народився 7 липня 1893 року в селі Старуня, Солотвинського району, Станіславівської (нині Івано-Франківська) області.

Коли був уже священиком в с. Лядське Шляхоцьке біля Тлумача (сучасна Івано-Франківщина), Симеона Лукача в грудні 1920 року призначили викладачем в рідній Станіславівській духовній семінарії, де працював до квітня 1945 р.

Відчуваючи небезпеку для УГКЦ, перед своїм арештом блаженний єпископ Григорій (Хомишин) весною 1945 року таємно висвятив о. Симеона та ще двох осіб на єпископів. Оскільки свячення були повністю таємні, енкаведисти не знали про них і не заарештували нових єпископів одразу.

Владика Симеон (Лукач) став одним з найактивніших керівників підпілля УГКЦ. 27 жовтня 1949 р. органи КДБ вперше заарештували єпископа. Ув’язнення єпископ Симеон (Лукач) відбував у Станіславівській тюрмі. У в’язниці владика отримав важко захворів. Тюремні лікарі визначили, що це астма. Насправді ж, це був туберкульоз легень.

У березні 1964 року через критичний стан здоров’я тюремники привезли владику Симеона помирати в рідне село Старуня. Незважаючи на важку хворобу, єпископ виконував свої священичі обов’язки: щодня служив Літургію, сповідав людей, суворо дотримувався посту.

А 22 серпня 1964 року помер в селі Старуня, де й похований.

У червні 2001 року Папа Іван Павло ІІ проголосив єпископа Симеона (Лукача) блаженним.

Пропонуємо Вашій увазі документальний фільм «Симеон Лукач», який розповідає історію життя підпільного єпископа УГКЦ.

Додамо, що мощі священномученика Симеона зберігаються в Архікатедральному і Митрополичому Соборі Воскресіння Христового Івано-Франківська, а також у Відпустовому центрі блаж. свщмч. Симеона Лукача, що у с. Старуня, і почитаються тисячами вірних. Однак його історія лишається невідомою широкому загалу.

Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ