Предстоятель зазначив, що ворог знову завдав по Україні масований ракетний удар. Постраждали Харків, Черкаси, Полтава, Запоріжжя. Здригався Київ через удар по критичній інфраструктурі столиці, внаслідок чого частина міста є без світла і водопостачання.
Блаженніший Святослав сказав, що через рішення новітніх диктаторів знову мільйони людей у всьому світі приречені на голод, адже росія заблокувала зернову угоду. «Україна, яка в минулому столітті пережила голодомори і ось за кілька тижнів розпочинатиме Рік пам’яті великого Голодомору 1932–1933 років, добре знає, що таке голодна смерть. Але навіть під час війни ми думаємо про те, як голодного нагодувати, спраглого напоїти, а того, хто страждає від холоду, зігріти і зодягнути», – підкреслив архиєрей.
У цей день Патріарх продовжив міркувати над гідністю сім’ї і та її важливістю для побудови міцного суспільства. «Ми знаємо, що саме сім’я є первинною школою, у якій ми навчилися, як спілкуватися між собою, як жити в одному домі. Важливо, щоб діти бачили, що батько і мати одне одного люблять і підтримують, бо потім саме це вони будуть відтворювати у своєму подружньому житті. Якщо дитина відчуває, що батько і мати її люблять, вона зростає здоровою, повноцінною духом, тілом і психікою людиною», — сказав він.
«Саме в родині ми навчилися будувати стосунки між братами і сестрами, між старшими і молодшими. Навчилися спілкуватися між собою. Навчилися слухати, розуміти, спілкуватися рідною мовою. Навчилися молитися. Те, що є важливим для тата і мами, буде важливим і цінним для їхніх дітей. Сім’я — це первинна мережа людських стосунків, які потім виходять далеко за межі рідного дому», — сказав Блаженніший Святослав.
Архиєрей згадав вислів, що всі війни зароджуються в серці людини, випробовуються в сім’ї, експериментуються в суспільстві, а нищать усе людство. «У сім’ї можна навчити по-справжньому любити, і це перетворює сім’ю на домашню церкву, зцілює рани тієї сім’ї. Навчити любові — це відкрити людству Бога, який першим виходить назустріч людині, щоб зав’язати з нею стосунки. Він шукає мене, як колись шукав Адама, який після гріха ховався в раю, і каже до мене: „Де ти? Де ти, моя дитино?“».
У цей день Блаженніший Святослав подякував Господу Богу за звільнених із російського полону, із російських катівень 52 героїв-військовослужбовців, які повернулися додому. «Молімося за всіх тих, хто ще перебуває в полоні. Молімося за тих, хто найбільше страждає під час цієї війни. Молімося за немічних, хворих, вмираючих, тих, у кого опускаються руки, тих, хто потребує відчути цей теплий, животворний подих Божої любові», — попросив Патріарх.