У церкві святої великомучениці Параскеви, що в мікрорайоні Опришівці, Південного протопресвітеріату, міста Івано-Франківська, відзначають 24-річницю з часу створення Архібратства Матері Неустанної Помочі.

Про це для часопису “Нова Зоря” розповідає Сабіна Ружицька.

«Архібратство при парафії було засноване 21 вересня 1999 року з благословення Владики Софрона Мудрого. На запрошення нашого пароха, митрофорного протоієрея Івана Репели, до церкви приїхали та відслужили першу Літургію для братства отці-редемптористи Іван Гудзь та Микола Гнатишак, — розповідає пані Галина-Моніка Твердохліб, ревнителька Архібратства. – Перед тим всі майбутні члени братства приступили до Святої Сповіді та до Святого Причастя».

У становленні Архібратства брала активну участь нині, на жаль, покійна пані Марія Говера, мати Владики Говери. Мета Братства – прославлення Діви Марії, що відображена у чудотворній іконі Матері Божої Неустанної Помочі. 24 роки тому тоді ще майбутні учасники спільноти перед Господом та усіма присутніми у храмі склали акт посвяти Богородиці, постановили бути добрими дітьми Ісуса Христа та Пречистої Діви Марії. Першою керівницею братства була нині блаженної пам’яті сестра Параскевія-Анна Майданська. За словами пані Твердохліб, на сьогодні в Архібратстві є 38 учасників. Це переважно жінки середнього і старшого віку.

Учасники Братства мають свій статут, обов’язки і навіть одяг: жінки носять медальйон Матері Божої Неустанної Помочі, голубі хустинки, темні спідниці, у свята зазвичай одягають вишиванки. Пані Галина стверджує, що учасники Архібратства повинні щодня вранці і ввечері відмовляти 3 рази молитву «Богородице Діво»; відвідувати принаймні хоч раз ікону «Божої Матері Неустанної Помочі»; приймати раз у місяць, по можливості, в останню неділю місяця Святе Причастя на честь Пречистої Діви Марії; брати участь у духовній вправі приготування до доброї смерті; носити медальйон Божої Матері Неустанної Помочі; намагатися, щоб в їхніх домівках шанували ікону «Божої Матері Неустанної Помочі»; поширювати набожність Божої Матері Неустанної Помочі. Раз у тиждень учасники спільноти повинні брати участь у Літургіях, раз на місяць — усамітнюватися у молитві та мовчанні, і раз на рік брати участь у триденному усамітненні та реколекціях. Триденне усамітнення та триденні реколекції відбувалися у знаній Зарваниці, а тепер – в Івано-Франківську, в монастирі отців-редемптористів.

Також у першу неділю місяця учасниці Архібратства приходять до храму о 06.00, спільно моляться вервицю, слухають науку, співають акафіст до Божої Матері Неустанної Помочі, приймають святі Тайни Сповіді та Євхаристії, беруть участь у Літургії.

«Чим ще займаються учасниці спільноти?», — запитую пані ревнительку. Та відповідає, що доброчинними справами, адже віра без добрих справ — мертва. Учасниці Архібратства Божої Матері Неустанної Помочі допомагають тим, хто не може відвідувати храм, провідують дітей-сиріт, допомагають при ремонті та прибиранні церкви. А ще поважні пані беруть участь у різних прощах та паломництвах по святих місцях України.

«Я сама отримала великі ласки за молитвами до Матері Божої Неустанної Помочі, — розповідає пані Твердохліб. — У часи пандемії я була важко хвора, перебувала в лікарні аж у селищі Рожнятів, бо в Івано-Франківську не було місця. А в Рожнятові живе мій син. То я й поїхала туди».

Під час випробувань хворобою пані Галина з людьми, які були з нею в палаті, читала Святе Письмо та багато молилася. Перенесла пані Галина ще й операція на серці, на яку потрібні були чималі кошти.

«Та я вірила, вірю і буду вірити, що Бог та Його Пресвята Мати мені допоможуть, і так сталося. З допомогою наших парафіян, рідних та близьких зібрали кошти, успішно пройшла операція. Я живу та дякую Господу», — підсумовує ревнителька Архібратства.

Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ