Роздуми над страстями нашого Спасителя відбувалися в часі походу старунською Хресною Дорогою. Процесія з Плащаницею рушила до Господнього гробу, де її й поклали.
Під час обходу Плащаницю несли військовослужбовці Збройних сил України. Близько сотні вірних долучилися до цього богослужіння та з сумом слідували за процесійною ходою. Очолили моління священники Відпустового центру о. Юрій Сидір та о. Володимир Лукашевський, а також о. Ярослав Середюк, парох храму святих апостолів Петра і Павла.
«Подібно як Йосиф Ариматейський зняв з хреста та поховав тіло Ісуса, обгорнувши його полотном, так і ми сьогодні виставляємо Плащаницю, щоб прийти до неї, поклонитися пречистому тілу Господньому і цілувати його серцем й устами», — розповіли священнослужителі.
Насамкінець богослужіння до присутніх звернувся о. Володимир, пояснюючи значення сьогоднішньої особливої молитви:
«Вдивляючись у Плащаницю, яку виставляємо в наших храмах, чітко бачимо, до чого призводить гріх — до смерті. От тільки ми дуже часто про це забуваємо. Забуваємо, що Спаситель наш не вчинив гріха, але був засуджений, страждав та помер через наш гріх. Це нас повинні розіп‘ясти та й, зрештою, часто розпинають наші гріхи, адже, як пише книга Мудрості, “чим грішить, від того і помирає”».
Священник продовжив проповідь словами Апостола Павла, який у листі до Римлян пише: «Усі згрішили й позбавлені слави Божої» (Рим. 3, 23).
«Очевидно, що таке гріх насправді, відомо хіба лише божественному об’явленню. Жоден чоловік не в змозі сам сказати, чим є гріх, лише тому, що й сам він є грішний. Саме тому про гріх може говорити тільки Бог, лише у Святому Дусі ми можемо відкрити, що ми згрішили та потребуємо поправити своє життя», — наголосив о. Володимир.