«У Галицькому храмі Христос народжується, а у Київському Патріаршому соборі — Воскресає», — отець Євген Андрухів про особливості ікони Різдва Христового у Галичі

Пригадаємо, що 9 січня, у третій день Різдвяних свят, Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав Шевчук звершив архіпастирський візит на парафію Різдва Христового, що у Галичі — одному з найдавніших міст України. У ході свого візиту Предстоятель здійснив Чин освячення нової мозаїчної ікони «Різдво Христове», яку виконав священник і мозаїст, голова сакральної комісії Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ – о. Євген Андрухів.

Отець Євген поділився історією та особливостями зреалізованих ним мозаїк у храмі Різдва Христового, зведеному ще в XIII столітті, який свого часу був Прокатедральним собором Митрополита Андрея Шептицького.

Конха храму

Найперше мозаїкою у святині оздобили конху – сферичну стіну у святилищі. За постановою Ефеського Собору у цій частині храму завжди має зображатися Богородиця.

«Небесна Євхаристія»

У 2015 році о.Євген разом із командою приступили до виконання наступної стіни — апсиди. Вона символізує Бога Отця, який обіймає всіх присутніх у храмі. На її стінах мозаїсти почали створювати «Небесну Євхаристію», причастя Апостолів. Отець Євген розповідає, що цю ікону люди часто плутають із Тайною Вечерею, але це зовсім різні речі. Оскільки Тайна Вечеря — доконаний факт, який відбувся на землі, а «Небесна Євхаристія» відбувається повсякчасно на небі й на землі.

Іконостас

Відтак митці створили іконостас, який є особливим, оскільки витесаний вручну із білого піщаного природного каменю.

«Це повністю ручна робота, виконана без жодних точильних верстатів. Єдиний інструмент, який використовувався — це «болгарка». В іконостас вмонтовано дві ікони — Богородиця-Провидиця, яка показує та провадить нас до самого Ісуса Христа, який правою рукою благословить кожного із нас, а у лівій руці Він тримає книгу, у якій записано все від початку до кінця».

Мозаїка «Благовіщення»

З лівого боку у святині зображено мозаїчну ікону «Благовіщення». На ній видніється Богородиця, яка молиться у храмі, коли Їй зʼявляється Архангел Гавриїл, який сповіщає, що Діва Марія зачне і породить Сина. На іконі Мати Божа тримає клубок із нитками, який символізує те, що Вона розпочала ткати тіло Ісуса у своєму лоні.

Мозаїка «Різдво Христове», яка символізує Києво-Галицьку вісь

На правій стіні у святині зображена ікона «Різдво Христове». У ній Ісус Христос розміщений по центру, Богородиця Його оповила та поставила до ясел. Самі ж ясла виконані у формі саркофага, де зазвичай кладуть мертвих. Ця деталь хоче показати, що Ісус народився задля того, щоб померти за наші гріхи. Іншими словами саркофаг символізує те, що Спаситель народився для страждання, смерті та воскресіння.

Тло, на якому зображений Месія, є нетипового чорного кольору. За словами отця Євгена, цей колір застосований для того, щоб показати, що Ісус прийшов у темряву, у якій перебувало людство, щоб визволити його із неї. На верхній частині мозаїчної ікони «Різдво Христове» також видніється чорний колір. Але світлом зірки він починає руйнуватися, тріскає, і переходить до світла.

Отець Євген розповідає, що чорний колір застосовується лише у двох типах ікон: «Різдво Ісуса Христа» та «Воскресіння Христове». В інших іконах ніколи не використовується чорний колір, і навіть, якщо треба намалювати будь-яку частину темним кольором, митці змішують кілька кольорів: синій, зелений, червоний тощо.

Зліва від Ісуса Христа ми бачимо Богородицю, яка однією рукою показує вверх на Дитятко, а іншою рукою — до низу. Це символізує те, що Бог зійшов з неба на Землю до людей, щоб врятувати їх.

Справа від Ісуса можемо бачити Йосифа, який зажурився, бо до нього, мабуть, закралися якісь сумніви щодо Месії. Щодо того, що це не його це син, і не знати, як Марія його зачала…

Також вище ми можемо спостерігати трьох царів, яких веде зірка. Тому, перший цар, який приніс золото, спостерігає за нею. Другий цар приніс ладан, а третій — миро. Всі вони легким поклоном вклоняються Ісусові й дарують дари.

Зліва на іконі зображені пастушки, які почули голос ангела та прийшли привітати новонароджене Дитятко.

За словами отця Євгена даний витвір є особливим, і як зазначав Блаженніший Святослав під час свого візиту до Галича, також містить у собі ту Києво-Галицьку вісь, яка об’єднує всю Україну:
«Символізм цієї ікони полягає у тому, що церква Різдва Христового історично була Прокатедральним храмом митрополитів Києво-Галицьких, а храм Воскресіння Христового в Києві є Патріаршим Собором. І саме у цих святинях ми зустрічаємо два типи ікон — Різдва та Воскресіння Христового, на яких є чорний колір як символ виходу з темряви в напрямку Світла, яким для людства є Христос. В обох цих святинях мозаїка створювалася нашою творчою командою. Варто також додати, що ми — християни, не розділяємо Різдво від Пасхи, адже ці свята дуже тісно повʼязані між собою, як і храми. А ще їх об’єднує одна і та ж постать — Блаженніший Святослав, Глава і Отець УГКЦ. У Галицькому храмі Христос народжується, а у Київському Патріаршому соборі — Воскресає».

Отець-мозаїст розповідає, що у своїх іконах, зазвичай, він із командою застосовує 3 типи матеріалів: природний камінь (мармур, граніт, онікс, білий мармур, таксис, травертин жовтий, травертин червоний), смальту (плавлене скло із домішками пігменту), позолоту (золото, яке символізує Царство Небесне: місце де перебуває Бог).

«Особливістю наших робіт є те, що кожна із них — своєрідна. І попри те, що наша команда створила вже понад 4 мозаїки Різдва Христового, вони повністю відрізняються одна від одної. Суть у них одна і та ж, на кожній зображений Ісус, Богоматір, Йосиф, царі, пастушки та вівці, але кожна з ікон абсолютно різна та красива по-своєму».

Отець Євген розповідає, що у пароха храму Різдва Христового — о. Ігоря Броновського разом із командою мозаїстів у планах – створення ще кількох мозаїчних ікон на верхніх стінах та куполі святині, які гарно доповнять інші мозаїки у храмі.

Розмовляла Христина Гаманюк для Департаменту інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ