У часі війни за саме існування нашої країни ми також розмірковуємо про необхідність реформи судової системи, яка має бути очищеною від корупції, дієвою у припиненні злочинів, що наносять особливу шкоду народу і країні, коли їх вчиняє державний посадовець. Дискутуємо про кримінальне судочинство, відкрите для надії та перспективи реінтеграції правопорушника в суспільство.

Про це говорить владика Михайло Колтун, керівник Департаменту військового капеланства, у пастирському слові з нагоди неділі про блудного сина. Ця неділя в УГКЦ є проголошена Днем особливої уваги до в’язничного служіння.

Владика Михайло нагадує жести особливої уваги до в’язнів Папи Франциска, які той робить, «слідуючи стопами святого Івана Павла ІІ». «Папа Франциск неодноразово виявляв свою близькість до в’язнів під час багатьох своїх апостольських візитів та, зокрема, під час церемонії умивання ніг у Страсний четвер. Цей пастирський жест кожного разу був спрямований до самого серця, щоб відновлювати почуття гідності й прагнення свободи у в’язнів», — пише єпископ.

Керівник Департаменту військового капеланства зазначає, що здійснення служіння милосердя до в’язнів необхідне для збереження людської гідності кожної особи, яка опинилася в неволі. Душпастирська місія у в’язниці ніколи не втрачає своєї сили і є переконливою для в’язнів, тому що випливає з покликання людини до свободи.

Розмірковуючи над темою Євангелія цієї неділі, ми бачимо, якої шкоди молодший син завдає своїй родині. Звичайно, він розриває стосунки з батьком і розбиває йому серце, тому що батько його дуже любить. Свавільне життя молодшого сина спричиняє тяжкі наслідки для нього й глибоко ранить відносини з його старшим братом.

У пастирському слові владика звертає увагу на сім’ї та родичів ув’язнених. Єпископ зазначає, що хоча у притчі, яку розповів Ісус Христос, «головною особою, яка переживає кривду від молодшого сина, є батько, постраждав також й старший брат. У притчі ми бачимо милосердного отця, який вибігає назустріч й обіймає свого сина, коли той повертається додому. Але старший брат залишається злим й ображеним».

Членів сімей ув’язнених часто називають «прихованими жертвами» злочинів, яких ігнорує правосуддя. Вони отримують мало особистої підтримки та не користуються перевагами суспільних механізмів, які зазвичай доступні потерпілим від злочинів.

«Потреба ув’язнених у виправленні шкоди та зціленні сімейних стосунків є такою ж важливою, як надолуження кривди, якої зазнали безпосередні жертви злочину. Тому що більшість в’язнів врешті-решт виходять на свободу і їм потрібно повернутися додому. А основним чинником, який утримує людей від повторних злочинів, є стосунки й підтримка у сім’ї та громаді», — наголошує владика Михайло.

Довідка

З 2010 року в Українській Греко-Католицькій Церкві, за рішенням Синоду Єпископів УГКЦ, неділю про блудного сина проголошено Днем особливої уваги УГКЦ до в’язничного служіння. Цей день Церква відзначає для підбадьорення і заохоти священників та мирян до місії у в’язницях, також для підтримки капеланів і волонтерів, які спираються на молитовну і матеріальну підтримку вірних.