Згідно із переданням, батьки Діви Марії, праведні Йоаким і Анна, будучи бездітними, дали обітницю, якщо народиться в них дитя, віддадуть його на служіння Богу. Вислухавши молитви, Бог дав їм дитя.

Церковна історія про цей день свідчить так: коли Пресвятій Діві виповнилося три роки, Йоаким і Анна вирішили виконати свою обіцянку. Зібравши людей, одягнувши Пречисту Марію у найкращий одяг, зі співом священних пісень, із запаленими свічками в руках, привели її до Єрусалимського храму. При храмі дитя зустрів первосвященник Захарія. У храм вели сходи, здавалось Марії буде важко пройти їх. Але як тільки її поставили на перший щабель, вона швидко подолала решту сходів і зійшла на верх та увійшла в храм.

На згадку про Введення Пресвятої Богородиці в Єрусалимський храм цариця Олена збудувала храм, тому можна сказати, що це свято в пошані з давніх часів.

У IV столітті згадку про це свято має святитель Григорій Ніський. З проповідей на цей день Константинопольських патріархів, Германа (†715-730) і Тарасія (†784-806), виходить, що свято Введення було встановлено у VIII ст.

Богослужіння цього дня в радісних і веселих тонах оспівує подію входу в храм, прославляє гідність Божої Матері: «Ти, Пречиста, стала храмом і оселею Сина Божого, тому й було приведено Тебе до храму Божого, щоб приготувати тебе, як оселю Богові, для Його пришестя».

З нагоди торжества на честь Богоматері і Свята Церква взиває всіх вірних до участи у празничній радості: «Прийдіть, усі вірні, – співаємо на стихирах литії, – єдину непорочну звеличаймо, пророками проповідану і в храм приведену, перед віками вибрану Матір…».

Направду, цей день вважається великим святом, який у церковних піснеспівах називається передвістям Божого благовоління до людей.

Джерело