На парафії святих Кирила і Методія відбулося свято ораторію Дон Боско
У неділю, 20 лютого, на парафії свв. Кирила і Методія, що в Івано-Франківську, відбувся день ораторію присвячений св. Івану Боску. Цей святий був унікальним і старався своїм життям приносити іншим радість, жертвуючи собою, своїми силами, талантами та здібностями, своїм часом і своїм життям в цілому.
Ми, у нашій парафії Святих Кирила і Методія у Крихівцях, дуже любимо цього святого і його метод виховання дітей і молоді, який називається «превентивним» або ж «запобіжним» і полягає в тому, щоб виховувати дітей і молодь так, щоби не було потреби їх карати за можливі вчинені проступки – тобто виховувати з любов’ю – і ця любов повинна закарбовуватися в серці дитини, дитина її повинна відчувати. Однак варто звернути увагу на «родзинку» – джерелом такого виховання є божа благодать і постійне прагнення жити у ній та втікати від усякого зла, від усякого гріха. І саме життя у Божій благодаті приносить дитині правдиву радість, тому і Святий Іван Боско є святим радості.
Зазвичай свято Ораторію ми проводимо в кінця січня з нагоди дня святого покровителя молоді, але цього року трішки змушені були перенести… Ораторій – це місце і середовище, де діти можуть осягати правдиву радість через молитву, через ігри, через розваги і конкурси, через здорове прагнення перемагати з повагою до інших дітей. Кожна дитина отримала свій особистий «паспорт», у якому було зазначено її ім’я, вік і список ігор, які необхідно було пройти і отримати відповідні бали та грошенята «донбоски». За отримані грошенята можна було придбати у спеціальному магазині іграшки, смажені ковбаски в тісті, печиво, попкорн, солодкі напої та гамбургери, а за бали отримати виграшні місця.
Перші місця отримали навіть «живі» подарунки у кліточках – шиншили … діти дуже раді, а батьки особливо, коли діти принесуть додому поповнення. Зареєстрованих учасників було понад дві сотні… Дякуємо всім, хто допоміг зробити свято для дітей.
Довідково
Святий Дон Боско (1815-1888), італійський святий, який все своє життя посвятив служінню Богу через служіння найбільш опущеним і потребуючим молодим людям, дітям, підліткам. Він піклувався за тих, ким не цікавилися ані батьки, ані держава – вони були нікому не потрібні. Він став їхнім учителем і вихователем, їхнім Батьком-Отцем, він переймався їхнім теперішнім і майбутнім, а засобами їхнього виховання були часті Сповідь, Святе Причастя та щоденна участь у Службі Божій. Розповідають з життя святого таку цікаву і повчальну історію, як два видатні англійці, один з яких був міністром англійської королеви Вікторії, у супроводі одного графа з Турина відвідував Ораторію отця Боско. Приділивши екскурсії по будинку трохи часу, отець Боско повів їх до залу, де якраз вчилося більше ніж п’ятиста хлопців. Зайшли та зі захопленням спостерігали, як тих п’ятсот хлопців старанно вчилися в атмосфері абсолютної тиші, під наглядом лише одного вчителя. Але наскільки збільшилось їхнє здивування тоді, коли отець Боско сказав їм, що протягом майже цілого року в цьому залі не було чути ані слова, що могло б перешкодити заняттям, тому й не було потреби у покаранні.
Як можливо, – запитав міністр у отця Боско, – досягти такої тиші й дисципліни? Розкажіть мені. А ви, – звернувся він до свого секретаря – записуйте все те, що скаже цей священик.
Пане, – відповів отець Боско, – засіб, який ми використовуємо, ви не можете застосувати.
Чому?
Тому що це наші секрети.
Які?
Часті Сповідь та Причастя, щоденна участь у Службі Божій.
Ви праві. В Англії ми не маємо цих засобів виховання. А чи можна замінити їх якимось іншими?
Якщо не використовувати цих засобів релігійного виховання, тоді постає потреба у застосуванні погроз та батога.
Ви праві! Ви праві! Або релігія, або батіг. Розповім про це в Лондоні.
Дякуємо Богові за приклад цього Великого Святого Дон Боско! Дякуємо всім отцям, братам, сестрам і аніматорам та жертводавцям за всебічну допомогу в організації свята. Святий Іван Боско нам цього не забуде!