У понеділок, 2 січня, у Будинку смутку, що знаходиться у м. Івано-Франківськ, відбувся парастас за померлим політичним та громадським діячем — Богданом Ребриком.

На поминальне богослужіння зібралися рідні та знайомі покійного, а також небайдужі мешканці міста.

Парастас очолив о. Андрій Заліський у співслужінні о. Михайла Віхотя, о. Василя Сливоцького та о. Назара Мицка.

Опісля поминального моління до присутніх звернувся о. Андрій Заліський, який розважив над внеском до становлення української держави, який зробив покійний пан Богдан.

«Нашою християнською молитвою дякуємо Богові за дар життя, яке мав і не розтратив на марно покійний Богдан, якого сьогодні проводжаємо у вічність. Чоловік, який був дисидентом і політв’язнем, але не зламався під натиском радянської системи. Зараз йде російсько-українська війна і знаємо, що гине квіт української нації… Та такі, як пан Богдан — це коріння: не буде гарного квіту, як не буде доброго коріння, яке вросло в нашу українську землю. Як ворог не намагався б його вирвати, пересадити чи викинути — не зможе цього зробити. Тому зараз загарбник не може збагнути нашого опору і осягнути наш дух, він-бо загартований ще з давніх часів, а зламати його не може жодна тоталітарна машина», — промовив о. Андрій.

Довідково:

Богдан Ребрик народився 30 липня 1938 року в селі Павлівка. Отримав освіту за фахом радіотехнік і радист стратегічного повітряного судна.

З 1962 до 1967 року працював інструктором-викладачем Івано-Франківської обласної радіотехнічної школи ДТСААФ. У 1967 році Богдана Ребрика заарештували за виховання курсантів-призовників у націоналістичному дусі. Того ж року його засудили на три роки таборів і п’ять років позбавлення права займати посади, пов’язані з викладанням і вихованням молоді.

Покарання відбував у мордовських таборах. У 1970 році чоловік повернувся в Івано-Франківськ.
У 1974 році Богдана Ребрика заарештували вдруге як особливо небезпечного рецидивіста і засудили до семи років таборів особливого суворого режиму і три роки заслання. Йому інкримінували “злісну антирадянську пропаганду”, виготовлення і розповсюдження матеріалів антирадянського змісту, поширення серед людей роботи Івана Дзюби “Інтернаціоналізм чи русифікація?”. Покарання чоловік відбував у Мордовії та Пермській області.

У 1979 Богдан Ребрик увійшов до складу табірної інтернаціональної Гельсінської групи.

У липні 1987 року повернувся в Івано-Франківськ. У 1989-1990 роках — член крайової ради Народного руху України, співголова обласного “Меморіалу”, заступник голови обласної філії Української Гельсінської спілки.

4 березня 1990 року Богдана Ребрика обрали народним депутатом України від Тисменицького виборчого округу та одночасно депутатом Івано-Франківської обласної ради. Був головою підкомісії Верховної Ради у справах репресованих. Богдана Ребрика реабілітували у 1991 році.

Джерело довідки: bit.ly/3Z1zTvv