Чин похорону розпочався у Будинку смутку, що знаходиться в м. Івано-Франківськ. На прощання з померлим зібралася родина, друзі, знайомі, небайдужі мешканці міста та представники влади.
Владиці Володимиру на заупокійному молінні співслужили о. Андрій Заліський, о. Василь Сенько та протодиякон Андрій Туз.
Нині у нас час війни, але ця війна для нього була всім його життям: тюрми, ув’язнення, переслідування, обшуки і постійний страх. Та попри це він ніс добро усім.
«Сьогодні з ним прощаємося і кажемо: «Дякуємо, пане Богдане, що Господь подарував вас Прикарпаттю». Це велика втрата, але попри це ми вдячні за його життя, подвиги і мужність. Бо й нам потрібно надихатися такою силою, бо боротьба його, за нашу незалежність, була важкою, тож нехай Господь обдарує його дарами», — додав Владика, зазначивши, що внесок Богдана Ребрика був неосяжно важливим для становлення незалежності України.
Поховали Богдана Ребрика на кладовищі рідного села Павлівка.
Богдан Ребрик народився 30 липня 1938 року в селі Павлівка. Отримав освіту за фахом радіотехнік і радист стратегічного повітряного судна.
З 1962 до 1967 року працював інструктором-викладачем Івано-Франківської обласної радіотехнічної школи ДТСААФ. У 1967 році Богдана Ребрика заарештували за виховання курсантів-призовників у націоналістичному дусі. Того ж року його засудили на три роки таборів і п’ять років позбавлення права займати посади, пов’язані з викладанням і вихованням молоді.
Покарання відбував у мордовських таборах. У 1970 році чоловік повернувся в Івано-Франківськ.
У 1974 році Богдана Ребрика заарештували вдруге як особливо небезпечного рецидивіста і засудили до семи років таборів особливого суворого режиму і три роки заслання. Йому інкримінували “злісну антирадянську пропаганду”, виготовлення і розповсюдження матеріалів антирадянського змісту, поширення серед людей роботи Івана Дзюби “Інтернаціоналізм чи русифікація?”. Покарання чоловік відбував у Мордовії та Пермській області.
У 1979 Богдан Ребрик увійшов до складу табірної інтернаціональної Гельсінської групи.
У липні 1987 року повернувся в Івано-Франківськ. У 1989-1990 роках — член крайової ради Народного руху України, співголова обласного “Меморіалу”, заступник голови обласної філії Української Гельсінської спілки.
4 березня 1990 року Богдана Ребрика обрали народним депутатом України від Тисменицького виборчого округу та одночасно депутатом Івано-Франківської обласної ради. Був головою підкомісії Верховної Ради у справах репресованих. Богдана Ребрика реабілітували у 1991 році.
Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ