У четвер, 29 червня, у Відпустовому центрі блаженного священномученика Симеона Лукача, що у с. Старуня, Богородчанського району, відбулися традиційні молитовні нічні чування. Очолив моління Владика Іван Кулик, Єпископ Кам’янець-Подільської Єпархії УГКЦ, який виголосив проповідь до усіх паломників.

У часі Божественної Літургії, яка стала кульмінаційною частиною чувань, Владика Іван звернувся до вірних зі словами:

«Багато хто з вас неодноразово прибував на ці моління, і справді відчуває, наскільки легко тут молитися та зносити свій дух до Бога, і набиратися цієї Божої благодаті, якої всі так потребуємо. Сьогодні ми всі сюди прибули, щоб об’єднатися навколо Ісуса, до Нього звернути свій погляд і думки, принести Йому всі болі, труднощі, страждання».

«Сюди ми приходимо, щоб зачерпнути Божу благодать та справді відкрити для себе великого Бога й пізнати Його. Сьогоднішнє Євангеліє говорить нам, що Отець Небесний, посилаючи у світ Свого Сина, все Йому передав, щоб Він передав те нам. Отець передав Сину любов, щоб Він передав її нам людям», — розважав Владика над уривком із Євангелії.

Згодом Архієрей розповів, яким чином Господь може відкритися людині:

«Ісус сьогодні каже, що ніхто не знає Отця, крім Сина, бо Син Божий прийшов з неба, і ніхто не може краще знати Бога Отця, як Ісус, який на землі об’явив нам люблячого й милосердного Бога. Ісус каже, що кому Син Божий захоче, також відкриє. Бог відкривається тому, хто сам відкриває двері свого серця для Нього. Тоді справді Ісус до нього промовить та прийде. Тому так важливо є відкрити своє серце, щоб тут Божа любов була влита у наші серця, і щоб ми прийняли Божу благодать, почули Його голос й пережили Його присутність».

«Бог на цій Божественній Літургії бажає нам щось відкрити. Можливо кожному щось інше Він хоче сказати, промовити до нас, але так важливо відкрити своє серце. Маємо зрозуміти велику правду, що Бог є з нами. У Євангелії Ісус каже: «Прийдіть до мене всі втомлені і обтяжені, візьміть моє ярмо на себе». Прийти до Христа – як це важливо. Бачимо, у житті буває так, що приходимо до Христа як до останньої нашої надії, коли чуємо, що ми безпорадні», — продовжив роздумувати Єпископ.

Відтак проповідник наголосив, що у нашому житті є необхідно приходити до Бога постійно, кожної хвилини, кожного дня.

«Апостол Павло каже нам: «Моліться неустанно», тобто ці слова мають нас заохочувати постійно думати про Бога. Молитися невпинно не означає перебувати від ранку до вечора у храмі чи на молитві в домівці, а перебувати властиво у Божій присутності, пам’ятати, що Бог є зі мною. Він кличе мене прийти до Нього», — зазначив Владика Іван.

Пізніше Єпарх Кам’янець-Подільський розповів, що для християнина означає нести ярмо, як написано у Святому Письмі:

«Скільки ран переживаємо сьогодні, можливо по-різному. Але ця війна, яка кровоточить, справді торкнулася кожної дитини чи дорослої людини, усіх нас. Ми відчуваємо, що цей тягар є понад наші сили. Каже Ісус, щоб ми взяли Його ярмо на себе, і тоді нам буде легше. Що це означає? Це означає, щоб ми запросили Христа до цього ярма, щоб Він йшов пліч-о-пліч з нами у житті; щоб Ісус і я йшли разом, щоб змогти потягнути цей тягар життя, болі й зранення».

За словами Владики, Ісус запрошує нас вчитися від Нього, бо Він лагідний, покірний, що означають цілковиту відданість волі Небесного Отця.

«Пам’ятаємо, як Ісус молився до Небесного Отця: «Отче, візьми від мене цю чашу, але нехай буде не Моя, а Твоя воля». Тому так важливо навчитися від Бога не лише очима розуму, а й віри дивитися на наші болі й тягарі».

Наприкінці проповіді Єпископ мовив, що віра у Бога вчить нас справді піднятися й злетіти вище, зрозуміти, що в тих тягарях і стражданнях, тих наших хрестах, Бог бажає нас вести, адже Господь приготував для вірних щось, чого ми зараз не розуміємо, але що стане для нас благословенням й Божою славою.