Історія про Ірода ставить перед кожним із нас це запитання. Про це сказав Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав у щоденному зверненні у 320-й день війни.

Предстоятель зазначив, що ворог використовує українських дітей у військових цілях за допомогою мобільної гри, спонукаючи їх знаходити військові об’єкти. Однак маємо і гарну новину — вчора звільнили з полону 50 наших військовослужбовців.

Дні, які зараз переживаємо, відповідно до візантійської традиції називаються днями посвяття Різдва Христового. На жаль, прихід Сина Божого у світ не для всіх людей є радісною новиною. Так є сьогодні, так було і колись. Не всі хочуть прийняти дар Божої любові. А Господь не прагне накидати його насильно. Таким антагоністом у розповіді про народження Христа є цар Ірод. Він настільки засліплений своєю могутністю, що не здатний уявити, як може прийти інший Цар.

Історія описує Ірода як талановитого й хитрого політика, який зумів здобути владу в Ізраїлі. Ірод вивідує, де має народитися Месія, і вирішує вбити всіх підозрюваних. Він сам себе вважає месією. Цей тоталітарний метод вирішення проблеми так часто повторюватиметься в історії. Один із найбільших тиранів і вбивць XX століття говорив: «Є людина — є проблема, нема людини — нема проблеми». Але в такий спосіб людина повстає проти самого Бога.

Блаженніший Святослав згадав про святотатську війну росії проти українського народу і зауважив, що це спосіб знищення усіх, хто посягає на геополітичний проєкт, який сучасний безумець хоче накинути світові.

«Ми бачимо, що сучасні секуляризми намагаються усунути присутність християн і їхнє свідчення Христової Церкви зі суспільного дискурсу, наново вбивають сакральне в сучасному світі, у сучасній культурі. Про релігійне життя не говорять нічого, а як говорять, то тільки погане», — сказав архиєрей.

Можливо, ми вже не потребуємо Царя, адже самі для себе є панами. Сміливість визнати Ісуса Христа своїм Царем — свідчення християнської віри. Сьогодні ми переживаємо його на прикладі смерті першого в історії християнського мученика — апостола й архидиякона Стефана. Це свідчення того, що стримати прихід Господа в життя неможливо!