«Я хочу подякувати тим батькам, — додав Предстоятель, — які проявляють батьківський і материнський героїзм, щоб забезпечити своїм дітям можливість вчитися, ходити до школи під час війни. Молімося за наших дітей, батьків і педагогів, щоб у таких жахливих умовах ми все ж таки не припинили цього благородного, високого завдання виховання і навчання наших майбутніх поколінь».
У зверненні Глава УГКЦ розповів про ситуацію на фронті. Росіяни, ствердив він, намагаються наступати на донбаському напрямку на місто Авдіївку і на Бахмут. Однак страждає мирне населення на всій території України. Лише місто Нікополь на Дніпропетровщині вчора отримало близько 60 снарядів різного виду. Під обстрілами постійно перебувають населені пункти Запорізької області. Вчора найбільше постраждали містечка Комишуваха та Новотроїцьке. Здригається під російськими бомбами Луганщина. І щойно звільнені міста і села нашої Херсонщини знову стають мішенями російських бомб і атак. Вчора зазнав обстрілу Херсон, внаслідок чого було знищено житло багатьох людей. Відомо, що загинуло щонайменше дві особи.
«Проте найбільше що нас вражає — це жорстокість російських окупантів стосовно своїх. Ми вже звикли, що на звільнених територіях відкриваються жахливі кадри чергових масових поховань, камер тортур, знущань над мирним українським населенням. Проте мешканці Херсону розповіли, що росіяни спалювали на міському кладовищі тіла своїх загиблих солдат. І називали це таємною спецоперацію. Однак приховати цей злочин проти гідності власних воїнів їм не вдалося», — зазначив Глава Церкви.
В цей день Блаженніший Святослав продовжив роздуми над тим, як будувати Україну майбутнього, як подбати, зокрема, про наших дітей, які є найбільшими жертвами цієї війни, як подбати про їхнє виховання, навчання, щоб війна не вкрала в них дитинства і дня прийдешнього. А також над тим, якою є місія і завдання батьків в освітньому процесі дітей у час війни.
Глава Церкви зазначив, що тому що в багатьох школах України навчання ведеться дистанційно, кожна домашня церква, кожен дім, у якому мешкають наші діти, перетворюється на навчальне середовище. «Школа входить у родину, — підкреслив архиєрей і додав: — Можна собі тільки уявити, як відбувається таке навчання, коли немає світла і, відповідно, інтернету!».
В такій ситуації тато, мама та інші члени родини стають невід’ємною частиною навчально-виховного процесу. «Нам усім нині потрібно зрозуміти, що між школою, учителями та батьками має бути гармонійна співпраця в ім’я добра наших дітей», — переконаний архиєрей.
«Ми знаємо, що тато й мама мають невід’ємний обов’язок і право дбати про виховання і освіту своїх дітей. Школа лише повинна допомагати батькам у цьому, — вважає Глава УГКЦ. — Ми вже говорили в попередніх роздумах, що наші вчителі ведуть героїчну боротьбу за освіту і майбутнє українських дітей. Однак батьки теж потребують допомоги, щоб здійснити свою місію, свій внесок в навчання та виховання дітей».
«Мама і тато часто є нарізно, далеко одне від одного. Наприклад, тато лишився в Україні, воює на фронті, а мама з дитиною перебуває на безпечній території чи навіть за кордоном і не справляється з вихованням, тому що мусить дбати про інші потреби дитини. Мама часом не знає, як помогти дитині сконцентрувати увагу і побороти страх і тривогу, як допомогти дитині вчитися», — зауважив Отець і Глава УГКЦ.
І додав: «Трапляється, що в таких обставинах навіть любляча мама зривається, намагається щось дитині наказати, до чогось її примусити і навіть з розпуки підвищує голос. А як багато матерів кажуть, що просто ховають сльози від своїх дітей, зізнаються, що хоч би де вони зараз були, готові повертатися додому, навіть у зону обстрілів, бо більше не можуть».
Тому вся церковна спільнота, суспільство і народ мають стати поруч із батьками, вчителями в ім’я майбутнього, в ім’я добра українських дітей, переконаний Глава УГКЦ.