За його словами, Боже слово, яке звучить сьогодні, розкриває нам можливо найбільш важливе, що нам потрібно знати як про нашого люблячого Бога, так і про зміст християнського життя. Притча про милосердного самарянина, яку нам розповідає Христос, є його божественним поясненням про те, що значить любити; як сповняти дві найважливіші заповіді любові — до Бога і до ближнього; що означає любити Господа Бога усім серцем і всією своєю душею, усією думкою своєю і усією силою своєю; і чому так важливо любити ближнього, як самого себе.
На тих двох заповідях базується увесь закон і всі пророки. Начебто пояснюючи, що означає любити, Господь Бог малює нам глибоку картину сили, яка зближає. Ми сьогодні розуміємо, що любов — це не просто якийсь сентимент. Це навіть не щось, що задовольняє наші вподобання чи потреби. Любов — це сила, яка зближає. Бальше того — сила, яка лікує і рятує життя.
«Як часто, — зауважує Предстоятель, — можна прожити під одним дахом десятиліттями, а бути далеко одне від одного. Як часто ми живемо в одному під’їзді з людьми, з нашими сусідами, а їх не знаємо. Тому не фізична чи географічна близькість робить нас ближніми, але наше милосердя, любов, увага, яка рятує. Тому сьогодні в Божому слові ми чуємо ясні слова, що любов лікує рани і рятує, а ненависть ранить і вбиває».
Блаженніший Святослав відзначив, що сьогодні ми святкуємо одне з найбільших християнських свят літургійного року — свято Введення в храм Пресвятої Богородиці.
«Це свято християнського виховання до любові… Тому що завданням батьків, християнських вчителів і вихователів є виховати дитину як храм Святого Духа. Замало людині лише показати дорогу до цього земного світу. Кожен з нас повинен віднайти свою дорогу до храму, дорогу до Бога, яка є дорогою до самого себе, до свого вічного щастя», — вважає Глава Церкви.
Є великим той, каже архиєрей, хто будує золотоверхі храми. «Але більшим є той, хто виховує людину як храм Святого Духа. Завданням батьків є наблизити їхню дитину до Бога, щоб Дух Божий замешкав у ній, щоб вона стала носієм божественної слави у цьому холодному, темному, спрагненому світі. Ось що означає для батьків і вихователів, зрештою для Христової Церкви як Матері й Учительки свого народу, любити, виховувати до любові, ввести в храм кожного, хто шукає повноти вічної любові. І немає виховання без любові, без поваги», — переконує Глава УГКЦ.
На завершення Божественної Літургії Блаженніший Святослав привітав у Києві отця Олександра Богомаза, якого вдалося звільнити після того, як кілька днів тому в Мелітополі його затримали російські окупанти.
Глава УГКЦ звернувся і до присутніх на Літургії семінаристів, які належать до братства «Введення у храм Пречистої Діви Марії», що діє у Львівській, Дрогобицькій та Київській духовних семінаріях УГКЦ, і які як гості приїхали до Києва на святкування празника братства.
При цій нагоді Блаженніший Святослав закликав усіх інших хлопців втупати в семінарії, адже «наша Церква так потребує священників, які були б близько зі страждаючим народом», а дівчат — вступати в монастирі. «Це духовний фронт, — наголосив Глава Церкви, — який ми мусимо тримати, і без якого сьогодні Україна не встоїться. Тому, хлопці, наші семінарії відкриті. Дівчата, наші монастирі на вас чекають. Церква потребує тих, які готові так любити Бога і свій народ, що готові все лишити, щоб піти за Христом».