В жахливих воєнних обставинах просімо у Господа Бога Таїнства Милосердя, Любові до нашого народу. Спішімо до Таїнства Сповіді, бо кожного разу, коли сповідаємося з наших гріхів, ми перемагаємо гріх і зло у власних серцях, відтак стаємо носіями Христової перемоги довкола нас. До цього закликав Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав під час Божественної Літургії, яку звершив у суботу, 7 жовтня, на гробі святого Йосафата в базиліці Святого Петра з нагоди початку навчального року в університетах Рима.

Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.

У проповіді Глава Церкви поблагословив студентів на початок навчального року, пояснив два чуда сьогоднішнього Євангелія, заохочуючи приступати до Тайни Сповіді, а також закликав молитися за жертв російського теракту в с. Гроза і за парафіяльну громаду УГКЦ в Бериславі на Херсонщині, яка цими днями потребує особливої підтримки.

Блаженніший Святослав подякував українській громаді Рима за те, що впродовж ювілейного року 400-річчя мучеництва св. Йосафата біля його мощей у Ватикані постійно лунає молитва Української Греко-Католицької Церкви: «Тут ми молимося не тільки до нього, а й разом з ним за наш народ, за нашу Церкву. Ця молитва є джерелом стійкості і силою нашого народу серед жахливих обставин війни».

Рівно ж Глава Церкви зазначив, що Літургія, яку він сьогодні очолив у базиліці Святого Петра, є благословенням для українських студентів на початок нового навчального року в Папських університетах Вічного міста. «Ми просимо Господа Бога за посередництвом святого Йосафата ласки просвіщення Духа Святого для наших студентів, щоб час науки був для них часом зростання не тільки літами, у людській мудрості, але й у благодаті Духа Святого», — мовив Предстоятель.

Коментуючи євангельський уривок (Лк. 5, 17–26), проповідник вказав на два чуда — внутрішнє і зовнішнє — у розповіді про зцілення розслабленного. Зовнішнім є саме зцілення, а внутрішнім — чудо прощення та відпущення гріхів. «Це чудо зцілення людської душі, яка потім урухомлює, оживляє людське тіло, ми кожного разу переживаємо у Святій Тайні Сповіді. Це є те Боже чудо прощення, відпущення, перемога над моїми власними гріхами, яка чиниться словом, силою воскреслого Христа в тілі Його святої Церкви», — пояснив він.

Глава УГКЦ зауважив, що це Євангеліє відкриває одну з особливостей подвигу служіння святого Йосафата — він був «душехватом» через те, що був ревнителем Святого Таїнства Сповіді. Йосафат міг залишити все, зупинитися посеред подорожі, стати край дороги і слухати Сповідь людини, й уділяти їй Таїнство Божого Прощення.

«На превеликий жаль, — ствердив Предстоятель, — сьогодні в секуляризованому світі Святе Таїнство Сповіді майже вмерло. Мало хто сьогодні розуміє і усвідомлює силу Божого чуда, яке Господь Бог хоче й далі чинити в житті сучасного християнина. Ми сьогодні всі говоримо про Синодальний шлях — коли треба „йти разом“. Але як іти розслабленому? Лише той, хто пережив Таїнство Божого Милосердя, кому Господь Бог особисто сказав: „Твої гріхи відпускаються“, може встати і разом з цілою Церквою прямувати до повноти зросту у Христі», — переконаний Глава УГКЦ.

Блаженніший Святослав поділився, що вчора, 6 жовтня, спілкувався з отцем Олександром Більським з м. Берислав на Херсонщині. Священник розповів, що їхній храм і парафіяльну кухню, яка годувала людей, пошкоджено, а люди не знають, як жити далі.

«Молімося сьогодні за наших братів і сестер на півдні України, за наших парафіян, як там тримають гуманітарний фронт. На жаль, багато з них впродовж останніх тижнях просто загинуло. Молімося і за тих осіб, які були вбиті російськими злочинцями у селі Гроза Куп’янського району на Харківщині», — закликав Предстоятель і звернув увагу на статтю центрального друкованого органу Ватикану «L’Osservatore Romano» під назвою «Senza pietà» («Без милосердя»), де описана трагедія на Харківщині.

Свою проповідь Глава УГКЦ завершив словами: «Святий Йосафате, Україна спливає кров’ю. Ти, що пролив свою кров за святе діло єднання Церков, виблагай у нашого Спасителя, щоби Він своєю Божественною кров’ю помазав і зцілив рани нашого народу. Святий Йосафате, моли Бога за нас!».