У четвер, 19 січня, у Катедральному соборі Преображення Христового, який знаходиться у місті Коломия, Коломийської єпархії УГКЦ, відбувся парастас за Мирославом Симчичем — Героєм України, сотенним УПА. Очолив поминальні моління Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин.

Щоб вшанувати памʼять сотенного УПА зібралися рідні, друзі та небайдужі жителі міста Коломия.

Владиці Володимиру на заупокійному молінні співслужили митр. прот. Степан Балагура — Генеральний вікарій Івано-Франківської Архієпархії, о. Володимир Білослудцев — настоятель Катедрального собору Преображення Христового, а також сотрудники святині та інші душпастирі Івано-Франківської Митрополії УГКЦ.

Опісля поминального богослужіння до присутніх звернувся Митрополит Володимир. У своєму слові він зазначив, що Герой України Мирослав боровся та страждав, його життєва історія не була окремою, а відображала страждання та боротьбу всієї нашої неньки-України.

«Кажуть в народі, що у Різдвяні свята небеса відкриті, тому маємо надію, що Мирослав Симчич вже в небі. Його переслідували, мучили та ув’язнювали, але Господь дарував йому такий вік, що він пережив і своїх катів», — додав Митрополит Володимир на завершення.

Чин похорону відбудеться у п’ятницю, 20 січня, об 11:00 годині. Мирослава Симчича поховають на міському кладовищі «Монастирок».

Довідково:

Мирослав Симчич народився 5 січня 1923 року у селі Вижний Березів на Івано-Франківщині. У 19-річному віці вступив до лав ОУН.

Симчич прославився завдяки успішному бою за Космач у січні 1945 року. Тоді близько 200 упівців під його керівництвом знищили каральний загін НКВС, що налічував понад 400 осіб.

«У той час вже була організована досить серйозна військова сила: 16 сотень, від 180 до 220 осіб, добре озброєні. Нам наша розвідка дала знати з області, що готується напад на Космач. Наше командування вирішило їх не пустити. Ми довго йшли, зайшли до села Рушір, а це десь 6 кілометрів від Космача. Я подивився – місце прекрасне: з одного боку – дорога і міст через річку. Ми вирішили: якщо цей міст розібрати, то більшовики не зможуть проїхати до Космача, і треба їх зупинити. Перша машина мало не влетіла в обрив, де ми розкидали міст, підійшло так чотири машини, одна за одною, вантажні машини з солдатами, легкова з командуванням, з генерал-майором Дергачовим. Скільки там впало живих і хто там був з генералів, то я довідався у 1968 році, коли мене вдруге арештували, то там тоді впало 386 вбитих енкаведистів і 50 важкопоранених померли в Коломиї й в Івано-Франківську в шпиталях», – розповідав легендарний упівець виданню «Радіо Свобода».

Був затриманий 1948 року. Був на 25 років позбавлення волі, проте 1956-го термін скоротили. 1963 року Симчича звільнили. Вдруге Героя заарештували 1968-го. Загалом він провів 32,5 року у радянських концтаборах і вийшов на свободу лише в 1985 році.

Мирослава Симчича офіційно реабілітували лише 2017 року. У жовтні 2022 року Мирославу Симчичу присвоїли звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка».

У березні 2022 року, на початку повномасштабного вторгнення РФ Симчич наголошував, що наша держава вистоїть у боротьбі з окупантами й переможе.

«Це неправда, що ми слабші від Росії. Ми вистоїмо і дамо собі раду. І дамо Росії так в чоло, що вона більше не підніметься.  Я був більше 30 літ в концтаборах і вивчив їхню (росіян — Ред.) психологію. Це люди, які не мають ні совісті, не честі, ніяких людських прикмет. Лиш одна сила може їх переконати», — говорив легендарний упівець.