«І вона породила свого сина первородного,

сповила його та поклала в ясла,

бо не було їм місця в заїзді» (Лк. 2, 7)

Преосвященним Владикам, всесвітлішим та всечесним отцям,

преподобним монахам та монахиням, возлюбленим братам і сестрам у Христі Івано-Франківської Митрополії УГКЦ

Христос Рождається! Славіте Його!

Дорогі у Христі!

Проминув передріздвяний піст, званий в народі Пилипівка, протягом якого ми готувалися до приходу у світ обіцяного Месії, що народився у Вифлеємі з Пречистої Діви Марії. Звістку про цю подію сповістили нам ангели та пастушки. Вони принесли радість, на яку так довго очікувало все сотворіння.

Цього року ця радість, яку приносить Різдво Христове є особливо бажаною. Вже понад десять місяців триває війна українського народу за свою свободу, за незалежність нашої Батьківщини. Ми боремося за право жити вільно на своїй рідній землі та розмовляти рідною українською мовою. Попри всі теперішні терпіння й переживання споглядаймо на ясла, де лежить Дитятко Ісус, як ті пастушки, «що перебували в чистім полі та вночі стояли на сторожі коло своїх отар» (Лк. 2, 8). Вони були налякані, їх огорнув страх. Але ангел Господній заспокоїв їх: «Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу: сьогодні народився у місті Давидовім Спаситель, він же Христос Господь» (Лк. 2, 10-11).

Можливо, перебуваючи багато часу у темряві через вимикання або відсутність електричного світла, опалення нас огортає смуток і страх. Але можемо в цей час більше перебувати на спілкуванні з Господом і подивитися на темряву у світлі Святого Письма. Дуже багато важливих подій відбувається вночі, у темряві. Чому саме вночі? Ніч – це час тиші, спокою. Ми більше заглиблюємося у думки, переживання. Ми починаємо діалог з Богом. Саме вночі Бог вивів свій народ з єгипетської неволі (Втор. 16,1), псалмоспівець вночі взиває до Господа (Пс. 21, 3), розмова Ісуса з Никодимом відбувається вночі, Ісус неодноразово іде на гору молитися також вночі.

Але цю темряву ночі розвіює народження Спасителя. Він приносить світло. Сходить зоря, яка приводить мудреців зі Сходу. І повертаються вони у свій край вже іншою дорогою. Тобто ми є свідками переміни їхнього серця, їхнього зростання у вірі. Зустрівши Господа, для багатьох людей життя набуває іншого значення. Так само і ми скористаймо з можливості вести діалог з нашим Спасителем і прийняти Його, Який приходить і стукає до дверей нашого серця, де бажає перебувати.

Зібравшись на Святу вечерю у родинному колі, ми цього року по-особливому переживаємо подію народження Ісуса Христа. Хоча наш Святвечір і був позначений смутком – не впадаймо у відчай, бо після найтемнішої ночі завжди сходить сонце. Пережиття свята Різдва Христового дає нам певність, що ми не самотні. У цей час ми отримуємо силу дивитися у майбутнє з надією, бо Бог став людиною, оселився між нами та розділяє наші болі, страждання й радощі.

Усіма своїми вчинками намагаймося свідчити, що Воплочення Божого Сина стало реальністю також і нашого життя. Адже наша віра – це наші вчинки.

У цей особливий Різдвяний час заносимо молитви та єднаємося з усіма нашими захисниками та захисницями, які так мужньо боронять нашу Батьківщину Україну, жертвуючи своїм життям. Також будьмо разом з усіма родинами, які втратили своїх найрідніших; з родинами тих, чиї рідні загинули від ворожих обстрілів у мирних містах і селах нашої держави. Огорнімо своїми молитвами поранених, полонених та тих, які зникли безвісті. Пам’ятаймо у своїх молитвах медиків, рятувальників, працівників комунальних служб, які кожної хвилини борються за життя і роблять навіть неможливе для цього. Дякуємо волонтерам, військовим капеланам, усім, хто дбає про побут вимушених переселенців. Пам’ятаймо у наших молитвах про молодь, учителів, працівників правоохоронних органів та нашу владу. Ділюся цією радістю з Владиками нашої Івано-Франківської Митрополії, священнослужителями, богопосвяченими особами, семінаристами, катехитами та всіма вірними. Висловлюємо нашу вдячність державам, урядам, різним Єпископським конференціям, громадським та благодійним організаціям за їхнє свідчення правди про війну в Україні та дієву підтримку і солідарність з нашим стражденним народом.

Нехай Господь, який прийшов у світ як мале Дитятко, розсіє темряву наших сердець, подасть нам справжню віру, міцну надію та допоможе нам любити Бога й ближнього усім серцем.

Господи Ісусе Христе, який народився для нас, навчи нас іти разом з Тобою дорогою миру та любові.

 Христос Рождається! Славіте Його!

† Володимир Війтишин,

 Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський УГКЦ

Дано у престольному граді Івано-Франківську

при архікатедральному і митрополичому Соборі Воскресіння Христового 2 січня 2023 року Божого,

в день передсвяття Різдва Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа;

св. свщмч. Ігнатія Богоносця.