Щоб вшанувати пам’ять Назарія, на заупокійне богослужіння зібралися рідні, парафіяни, мешканці міста, члени організації «Пласт Івано-Франківськ» та всі небайдужі.
Чин парастасу за Захисником очолив Високопреосвященний Владика Володимир у співслужінні чисельно зібраного духовенства Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ.
Після поминального моління Митрополит Володимир звернувся до присутніх у святині:
«Дорога скорботна родино, дорогі побратими-пластуни, дорогі отці, браття та сестри! Ця сумна звістка, що Назарія немає вже між нами, облетіла не тільки Прикарпаття й Україну, але далеко за межі нашої держави. Є дуже багато людей, які, на жаль, сьогодні не з нами, але також вшановують пам’ять Назарія. Наша присутність є тією ознакою, що ми хочемо в тяжку хвилину бути разом із вами, дорога родино, дорогі пластуни, маючи велику повагу до слуги Божого Назарія. Він був найкращим, і сьогодні він є найкращим, бо каже Господь: “Ніхто неспроможен любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає”. І, як бачимо, Назарій віддав цю велику любов усім нам, а сьогодні схиляємо наші голови в молитві за нього».
Відтак Архієрей продовжив своє слово до вірних:
«Назарій є новітнім Героєм нашої Батьківщини-України. Ми знаємо, що Україна буде жити вічно… І буде жити вічно пам’ять про наших Героїв! Наші воїни є безстрашними, вони своїм життям захищають волю і незалежність України. Заносимо наші молитви до Всевишнього Господа, щоб поблагословив Батьківщину миром, щоб закінчилася війна та щоб наші сини й дочки повернулися живими й здоровими».
Далі Митрополит Володимир пригадував те добро, яке робив покійний для вірних Церкви:
«Дякуємо вам, дорога родино, за ваше виховання, за вашу підтримку, за те, що ми мали на Прикарпатті цю прекрасну людину – Назарія, який буде завжди жити із нами у пам’яті. Я пам’ятаю, як він старався, щоб передати до Архікатедрального Собору Вифлеємський Вогонь із Святої Землі, а звідти передавати його по всіх наших храмах, щоб на Свят Вечір можна було засвітити свічку».
«В цю хвилину ми дякуємо і просимо: нехай Господь обдарує його в Царстві Небесному своїми найкращими дарами. А ми маємо ще одного Воїна, якого дораховуємо до Небесної сотні, до всіх тих, які боронили нашу Україну», — цими словами Архієпископ завершив своє духовне слово спічуття та розради.
Відтак до присутніх звернувся парох храму о. Іван Яковлюк, який повідомив подальший розпорядок поминальних богослужінь за полеглим Героєм України.
Довідково:
Назарій вступив в організацію «Пласт Івано-Франківськ» у 2005 році. Хлопець належав до гуртка “Торнадо” юнацького куреня ч. 79 імені В’ячеслава Липинського. У старшопластунстві був виховником куреня “Лісові Чорти”.
Організовував десятки пластових подій, таборів, вишколів. Був головою «Пласту» в Івано-Франківську з 2018 року і аж до загибелі.
Вчився на Факультеті політології у Прикарпатському Національному університеті ім. В. Стефаника, де виборов стипендію на навчання.
З 2013 року, після строкової служби, Назар служив за контрактом і брав участь в бойових діях на Сході України.
Був ветераном АТО. Будучи в резерві, з початку повномасштабного вторгнення пластун знову став на захист країни і брав участь у боях в Запорізькій області як головний сержант 1-го стрілецького взводу 2-ої стрілецької роти 78-го окремого батальйону 102-ої окремої бригади ТрО імені полковника Дмитра Вітовського.
Назарій загинув на 32-му році життя з двома побратимами зі своєї роти під час виконання бойового завдання внаслідок мінометного обстрілу поблизу м. Гуляйполе Запорізької області.
Вічна пам’ять Герою!
Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ