На святкове недільне богослужіння у храмі чисельно зібралися парафіяни, гості, молодь, діти та запрошене духовенство.
Все розпочалося із приїзду Преосвященнішого Владики Володимира до храму Успіння Пресвятої Богородиці, де його на церковному подвір’ї із короваєм зустріли парох парафії о. Богдан Головчак, місцева молодь та парафіяльна спільнота, запросивши Архієрея очолити урочисті моління.
Відтак Митрополит Володимир спільно з душпастирями здійснив Чин освячення нового престолу та кивоту у святилищі. Згодом розпочалася Архієрейська Божественна Літургія, яку очолив Владика Володимир, а співслужили йому парох о. Богдан Головчак, протопресвітер Рожнятівський о. Степан Твердохліб, душпастирі протопресвітеріату та запрошені священнослужителі.
У своїй проповіді після прочитання недільного уривку із Євангелії Архієпископ роздумував про сина, якого опанував злий дух.
«Дивлячись на горе свого сина, серце батька розривалося з болю. Та почувши про великі чуда Христові, батько поспішає до Спасителя, благаючи: «Господи, змилуйся над моїм сином (Мт. 17,15). І на всесильне Боже слово злий дух вийшов із юнака, і він став здоровим цієї миті», — мовив Митрополит.
Відтак Владика заохотив роздумати: «Хто з нас не похвалить вчинку батька у рятуванні свого сина? Але чи всі ми наслідуємо цього батька, щоб ми і наші діти були звільнені від впливу злого духа та злого світу».
«Дорогі в Христі, яке виховання молодого покоління, таке й майбутнє народу. Якщо бажаємо бачити своїх дітей щасливими, та щоб їм добре велося в цьому житті і по смерті, прищепімо в їхніх серцях золоті зерна Христової науки», — закликав проповідник.
«Пам’ятаємо, що батьки є першими вчителями дітей. Святе Письмо називає батьків пастирями Церкви (Рим. 16,5). Святий Василій Великий говорить, що життя родичів є для дітей дзеркалом, в яке вони щоденно заглядають, і все, що там бачать, наслідують», — зауважив Архієрей.
За словами Митрополита, життя батьків є також книжкою, якої діти навчаються і ніякий інший приклад не має для дітей стільки сили успіху, як приклад батьків, адже вони є для них авторитетом.
«Діти уявляють собі своїх батьків, як щось дуже добре і благородне, за що немає нічого кращого. Діти ще не вміють розрізняти добро і зло, тому вважають, що все, що роблять батьки, є добрим і гідним наслідування, — продовжив Архієпископ, а відтак додав: — Споглядаючи на старання батька у сьогоднішній Євангелії, що переживав за долю своєї дитини, ідімо і ми за Його прикладом, щоб бути спокійними за долю наших дітей, як дочасну, так і вічну».
Далі Архієрей ствердив, що злий дух може опанувати людину, тільки спокусивши її до тяжкого гріха, бо саме тяжкий гріх є духом, який здатний погубити людину, кидаючи її у різні крайності, подібно як євангельського біснуватого часто кидав у вогонь і у воду.
«Гордість, захланність, нечистота, заздрість, непоміркованість, гнів, лінивство — це головні гріхи, через які можемо стати залежними», — пригадав проповідник.
Як мовив Митрополит, для того, щоб ніколи не потрапити в залежність від злого духа, мусимо бути залежними від Бога, адже людина, залежна від Бога, відмовляє у всьому гріхові. Це і є умова, якої вимагає від нас Христос.
Після Божественної Літургії всі зібрані у святині молилися за Україну «Боже Великий, Єдиний», випрошуючи у Господа миру та перемоги для нашої Батьківщини. Опісля Владика уділив усім своє архієрейське благословення.
Згодом діти парафії читали привітальні вірші для Митрополита, дякуючи за турботу над вірними.
Пізніше парох храму о. Богдан висловив слова вдячності Митрополиту Володимиру за спільну молитву Служби Божої, а відтак подякував за опіку та архіпастирський провід вірних. Крім того, священнослужитель подякував усім жертводавцям, які спричинилися до виготовлення нового престолу.
Далі Владика Володимир привітав спільноту зі святом та вручив подячні грамоти о. Богдану та тим особам, які працювали над виготовленням престолу.
На завершення Митрополит Володимир закликав духовенство та мирян посилено молитися за перемогу та довгоочікуваний мир у нашій Батьківщині – Україні.
Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ