У неділю, 2 липня, Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин здійснив душпастирський візит до с. Поляниця, Яремчанського протопресвітеріату, Коломийської Єпархії УГКЦ, де на прохання Владики Василія Івасюка, Єпарха Коломийського, освятив храм Всіх Святих українського народу.

На моління до святині, яка знаходиться на території ТК «Буковель» в етнопарку «Гуцулленд» села Поляниця, прибули вірні з різних куточків України, гості, представники влади та запрошене духовенство.

Преосвященнішого Владику Володимира на церковному подвір’ї тепло вітали діти, протопресвітер Яремчанський та парох села Поляниця о. Богдан Скірчук, разом із сотрудником храму о. Миколою Скірчуком.

Відтак розпочався Чин освячення храму, який звершив Митрополит Володимир. У цьому часі відбулося освячення престолу й церкви зсередини. Опісля відбулася хода, коли всі зібрані у святині вийшли на подвір’я, щоб процесійно обійти храм із мощами святих.

Згодом розпочалася Архієрейська Божественна Літургія, яку очолив Митрополит Володимир у співслужінні пароха й сотрудника святині, а також чисельно зібраних священнослужителів Коломийської Єпархії, Івано-Франківської та Тернопільської Архієпархій УГКЦ.

Богослужіння своїм співом супроводжували семінаристи Івано-Франківської духовної семінарії.

Роздумуючи над недільним Євангелієм, Архієрей звернув увагу на те, що побудувати храм означає здійснити діло надзвичайної святості: звести місце перебування Бога серед людей, створити місце молитви й спорудити святий вівтар.

«Сьогодні наша Свята Церква вшановує памʼять усіх тих святих українського народу, які відзначились у своєму житті духовними подвигами й святістю, вони є для нас прикладом молитви і посвяти», — зазначив Владика.

«Святими є люди, які цілком віддали себе для Господа! До лику святих входять не тільки канонізовані Церквою щасливці, памʼять яких щоденно згадуємо протягом року. До святих також належать усі ті люди, що жили так, як Христос, вбогі духом, засмучені, голодні і спраглі справедливості», — мовив Архієрей.

За словами проповідника, Заповіді блаженств були їхньою програмою життя, серця яких палали любовʼю до Всевишнього.

«Українські святі виявили непохитну віру і бездоганну мужність, бо відкрили нам двері до Божої істини і благодаті, скріпили Христову віру на наших землях, та навіть за її межами, повсюди, де тільки бʼється українське серце. Вони є нашими кревними братами, бо вийшли з нашого народу, і є також дороговказом для нас вірності Богові, Cвятій Церкві та нашому народові й Україні», — зауважив Архієпископ.

Далі Митрополит звернувся до уривка із Євангелії, зазначивши, що Христос закликає своїх учнів, а через них також і нас, стати “сіллю землі” і “світлом для світу”, тому кожна людина у духовному розумінні може стати сіллю і світлом, якщо дозволить себе просвітити Христовим вченням.

«Моліть милостивого Бога, наші заступники небесні, щоб ожила в людських серцях віра Христа, щоб всі діти України одним серцем й одними устами прославляли єдиного Бога. Українські святі в небі люблять нас, бажають нам щастя і випрошують у Бога благословення для всіх нас, а також для нашої Батьківщини. Поклоняючись святим, ми віддаємо честь Богові», — мовив на завершення проповіді Владика Володимир.

Урочистим моментом Служби Божої стали дияконські свячення Віталія Коцура — випускника Івано-Франківської духовної семінарії, якому Митрополит Володимир уділив святу Тайну Священства у ступені диякона.

По завершенні Божественної Літургії відбулося вручення грамот усім жертводавцям, будівничим та керівникам ТК «Буковель», які спричинилися до побудови святині.

На завершення в церкві лунала молитва за Україну «Боже Великий, Єдиний».

«Сьогодні ми дякуємо Господу Богу, що дозволив звершити цю історичну подію. Дякуємо нашим Захисникам та Захисницям, завдяки яким ми можемо молитись та працювати на славу Божу і добро українського народу. Приємно було бачити усіх наших парафіян, гостей, молодь, дітей, старших, які спільно молились на Архієрейській Літургії за мир у нашій державі», — зазначають священники Коломийської Єпархії УГКЦ.

Також душпастирі висловлюють щиру подяку пану Олександру Шевченку, який був головним ініціатором та фундатором побудови церкви, а також команді «Гуцулленду» за активну участь та ревну працю під час побудови храму.