У часі богослужіння Владика Микола виголосив проповідь для вірних, розважаючи над прочитаним уривком із Євангеліє.
«Чудо, про яке розповідає сьогоднішнє Євангеліє, народжується із розпачу батька, син якого знаходиться у тенетах гріха, у тенетах зла. Батько хворого сина намагався отримати допомогу від учнів Ісуса, які не були в силі йому допомогти. І тому справа цього хлопчини доходить до самого Ісуса», – такими роздумами розпочав свою проповідь Єпископ.
Відтак Архієрей розважав над тим, як слід нам чинити, коли ми не можемо змінити певні ситуації у нашому житті.
«Дорогі у Христі! Звернімо нашу увагу на невдачу учнів. Гадаю, що в цій невдачі учнів ми зможемо знайти багато наших особистих невдач. Дійсно, скільки разів як Церква чи як окремі віруючі досвідчуємо, що виключно нашою силою і нашим маловір’ям ми не є в змозі змінити реальностей і ситуацій, з якими щодня стикаємося. Коли це стається, ми не повинні впадати у відчай, але маємо пам’ятати, що найправильніше, що можна зробити, це попросити, щоб сам Ісус взяв ситуацію у свої руки», – мовив проповідник.
Згодом Архієрей розповів, яку силу має справжня віра людини:
«Насправді вірити не означає тримати під контролем життєві ситуації чи мати здатність ними управляти. Вірити означає повністю довіряти Богові. Є ще один момент, який заслуговує на увагу: дивний діалог між Ісусом і цим розчарованим батьком, який приходить до Ісуса після того, як учні не змоги йому допомогти. Ісус йому говорить, що все можливе тому, хто вірує. «І вмить батько хлопчини викрикнув крізь сльози: Вірю, поможи моєму невірству!» (Мр. 9, 24)».
«Чудо може статися лише, якщо людина, яка про це просить, вірить, що Ісус може це зробити. Але хто з нас може сказати, що має таку віру? Ось чому визнання віри цього батька настільки щире, що дає сьогодні нам великий урок, який можна помістити в одне маленьке речення-молитву: «Я хотів би вірити, але ти, Ісусе, допоможи мені вірити». У той момент, коли Ісус діє, відповідає на прохання батька, Він вчиняє два чуда. Батько його просить зцілити сина, натомість Ісус подвоює його прохання. Він зцілює сина, але також зміцнює віру батька», – промовив Єпископ до всіх присутніх у соборі.
На завершення проповіді Владика Микола заохотив всіх вірян молитися у тому намірі, щоб Ісус Христос зміцнював нашу віру, а також щоб зцілював всі наші рани.
Після святкової Божественної Літургії Владика Микола звернувся до присутніх:
«Завтра будемо згадувати подію, коли наш Блаженніший Святослав 12 років тому був інтронізований на Отця і Главу Української Греко-Католицької Церкви. Ми дякуємо Всемилостивому Богові за нашого Патріарха! Тому завтра в особливий спосіб згадаймо його в наших молитвах. Він потребує нашої молитовної підтримки. Бажаємо, щоб Господь обдаровував нашого Блаженнішого Святослава благодатями на многії й благії літа».
Відтак у святині лунало Многоліття для Отця і Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава, а згодом всі співали духовний гімн «Боже Великий, Єдиний», молячись за перемогу й довгоочікуваний мир в Україні.
Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ