Проповідник зазначив, що св. Йосафат був людиною, яка прийняла Божий заклик до співпраці в досягненні єдності та миру, а ще — людиною глибокої молитви. Святий Йосафат, за його словами, також дбав про спасіння душ, використовуючи таїнства насамперед для того, щоб навернути людей до Бога і зміцнити їх на шляху до неба. Йосафат був і потужним проповідником, завдяки його проповідям багато хто каявся і багато хто ввійшов у лоно Католицької Церкви. А його мученицька смерть не була несподіванкою, адже й раніше на його життя було вчинено чимало замахів. «Можна сказати, що в нього було прагнення до мучеництва. Якось він сказав: „Я знаю, що мене хочуть вбити, але отців Церкви також вбивали за правду“. У цьому він справді був дуже схожий на отців Церкви, які прагнули долучитися до страждань Христа і бачили у смерті можливість остаточного єднання із Христом».

«Сьогодні, коли ми зібралися тут, у базиліці Святого Петра, біля його гробу, у 400-ті роковини його мученицької смерті й народження на небесах, звертаємося до святого Йосафата як до нашого заступника, учителя і прикладу для нас у житті. Благаймо Бога, щоб наших сердець торкнулася та божественна іскра, яка запалила його серце божественною любов’ю, і щоб вона зростала в нас разом із нашою вірою, спрямованою на примирення з Богом і ближніми у прагненні до спасіння душ. Ця любов до ворогів настільки велика, що хочеться навернути їх і повністю занурити в Божу любов, щоб усі стали одним цілим», — додав на завершення архиєпископ Ґрушас.