«Щодня, коли молимось ранкові молитви, одним з основних запитань має бути: Боже, що Ти хочеш здійснити через мене сьогодні?» – такими словами звернувся до парафіян храму святих апостолів Петра і Павла та прочан Відпустового центру блаженного Симеона Лукача, що в с. Старуня, Богородчанського району, Преосвященний Владика Венедикт Алексійчук – Єпископ єпархії Святого Миколая УГКЦ з осідком у Чикаго (США). У неділю, 15 січня, він завітав до громади, очоливши недільне богослужіння.

Вітали високоповажного гостя з хлібом-сіллю вся парафіяльна спільнота, о. Юрій Сидір разом із прочанами на церковному подвір’ї.

Владика Венедикт звершив Архієрейську Божественну Літургію, на якій йому співслужили численно зібрані священнослужителі Івано-Франківської Архієпархії.

Роздумуючи над Божим словом у часі проповіді, архієрей говорив про покликання кожної людини.

«Коли ми дивимось на історію святих, нам часто здається, що вони були супергероями. А насправді святі були такими ж людьми, як і ми. На прикладі життя блаженного Симеона Лукача, який народився, ріс, та помер у вашому селі, ми можемо стверджувати, що святість — це покликання і мета кожного з нас. Коли ви промовляєте «Отче наш» та кажете Богові «Отче», в цю молитву потрібно вірити, і в те що ви важливі Богові».

На його думку, всі речі на світі мають власне призначення, а отже і кожна людина покликана до чогось особливого. Одночасно, на прикладі будови людського тіла, проповідник пояснив, що кожен має свою функцію, а тому не слід намагатися відкидати думки про меншовартість.

«У нашому житті ми коливаємось між двома позиціями – почуттям меншовартості та гордістю. Ми протягом життя точно переживаємо думки про те, що ми неважливі і не займаємо особливого місця. Але гляньмо на людський організм, де важливий кожен орган, без винятку. Так само і машини, часом маленька деталь важлива, щоб комп’ютер міг працювати. Іншою ж крайністю є відчуття своєї особливої понад сильної вартості. Життя ми проживаємо, і питання у тому, як ми його проживаємо? Однією з фундаментальних речей є іспит сумління наприкінці дня з питаннями про те, як я прожив цей день, де я був відкритий на Бога, а де не чув Його. Якщо ти не знаєш відповідей на запитання, то шукай їх у Бога, а не деінде. Нам сьогодні необхідна уважність не тільки на молитвах, а й у житті. Ми, сучасні люди хворіємо на хронічну неуважність. Переконаний, що ми б чули як Бог промовляє до нас, якби були уважнішими».

Владика запросив усіх присутніх шукати Бога та забажати пізнати свою місію та Його волю, адже необхідно захотіти пізнати унікальність свого життя та покликання кожного з нас через молитву.

На завершення богослужіння усі присутні спільно просили в Господа ласки довготривалого миру для нашої багатостраждальної України.

Після спільної молитви та багатоліття, слова подяки линули до Преосвященного Владики Венедикта за його візит, молитву та пастирське благословення. Також священники та вірні окремо привітали Владику в переддень його Дня народження.