У своїй проповіді о. Володимир наголосив на важливості вдячності, як духовного дару, який дозволяє сприймати життя крізь призму Божої благодаті.

«Сьогодні ми завершуємо цей рік, і я запрошую вас поглянути на нього з вдячністю. Бо, на відміну від більш як 12 тисяч мирних українців, які загинули за три роки повномасштабної війни, ми маємо дар життя. Усе, що ми маємо, наше здоров’я, сім’я, можливості — це дари від Бога, які ми часто недооцінюємо, зосереджуючись на тому, чого нам бракує або що мають інші», — зазначив священник.

Душпастир також пояснив духовну небезпеку заздрості, яка відбирає здатність помічати власні дари та багатства. Отець Володимир пояснив вірним, що заздрість часто народжується з почуття меншовартості, з бажання ідеалізувати чуже життя:

«Ми дивимося на інших і думаємо, що їхнє життя краще,  можливості більші, а успіхи значущіші. Але чи справді це так? Господь створив кожного з нас особливим, з унікальними талантами, здібностями та покликанням. Порівнюючи себе з іншими, ми забуваємо, що наш шлях — унікальний, і лише ми можемо виконати те завдання, яке Господь поклав на нас».

Священнослужитель заохотив вірних працювати над собою, фіксувати щоденні моменти вдячності та ставити перед собою цілі, усвідомлюючи Божу благодать у кожному моменті нашого життя:

«Святі, якими ми захоплюємося, теж були звичайними людьми, але вони вміли черпати силу з довіри до Бога і вдячності за Його дари. Їхні життя — приклад для нас, але вони також нагадують, що кожен із нас покликаний до святості. Відкриймо свої серця для вдячності, бо лише вдячність допоможе нам прийняти новий рік із надією та вірою».

Після Літургії відбулася адорація та суплікація, під час яких присутні ввіряли Богові свої тривоги, надії та прохання на новий рік.

Вечір завершився біля ватри з колядою та гостинним частуванням, що стало нагодою для спілкування та зміцнення громади. Усі присутні молилися за довгоочікуваний мир та перемогу, з вірою, що 2025 рік стане роком нових благодатей і звершень.