У неділю, 3 листопада, Владика Микола Семенишин, Єпископ-помічник Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ, з нагоди храмового празника з архіпастирським візитом, відвідав храм святої великомучениці Параскевії села Курипів, Галицького протопресвітеріату.

На церковному подвір’ї із запашним короваєм та квітами Єпископа радо зустріли діти, молодь та парафіяни храму. Відтак парох парафії о. Степан Рипньовсьий звернувся до Владики Миколи зі словами привітання й вдячності, запросивши очолити святкове богослужіння.

У часі моління Архієрею співслужили о. Степан Рипньовський, о. Ігор Броновський, протопресвітер Галицький, о. Василь Заверач, парох храму святих апостолів Петра і Павла с. Залуква, о. Роман Ватащук, адміністратор храму Архистратига Михаїла с. Козина, й о. Віталій Деркач, сотрудник храму св. Юрія Переможця м. Івано-Франківськ.

У молитві на Літургії також єдналися запрошені гості та велелюдна громада вірних.

Після прочитання уривка із Євангелія, Владика Микола роздумував над словами «Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний» (Лк. 6, 36), яка часто звучить як виклик для кожного із нас.

За словами Архієрея, вищезгадані слова — це великий, можна сказати, недосяжний ідеал: «Бо й справді, хто з нас може сказати про себе: «Я сьогодні був милосердним, як Отець Небесний»? Ви, може, навіть посміхнетеся з цієї фрази, аж надто недоречною й претензійною вона виглядає у застосуванні до кожного із нас. А втім, Ісус закликає виразно, а навіть заповідає, наказує: «Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний»».

Владика Микола ствердив, що на щастя, Господь дає нам не лише силу для того, щоб бути милосердними, але дарує нам і час для того, щоб ставати милосердними: «Наша земля, край, спільноти та родини — усе наше суспільство так сильно потребують милосердя, співчуття, уваги, простої людської зичливості! Чи ми не могли б старатися кожного дня бодай у чомусь, бодай трохи, бодай в стосунку до найближчих людей ставати милосерднішими, співчутливішими, добрішими? Як змінився б світ навколо нас у таких умовах!».

«До речі, отой Божий світ, в якому панують милосердя і любов, та за яким ми всі так дуже тужимо, не є від нас далеко. Ми в ньому живемо, він проникає наш людський, грішний світ. Ми відчуваємо близькість цього світу тоді, коли усвідомлюємо й досвідчуємо Божу доброту і Боже милосердя щодо нас. Але також і тоді, коли отримуємо від наших ближніх безкорисливу доброту, прихильність, любов», — промовив проповідник.

А насамкінець додав: «Справді, щоб змінився світ навколо нас не треба великих соціальних потрясінь, не треба доводити людей до революцій на майдані — потрібно здійснити революцію у власному серці, кожен на своєму місці. Цього нас вчить сьогоднішнє Євангеліє. Цього очікує від нас Христос. Нехай Він у цьому нам всім допоможе!».

Під час Літургії також підносилися молитви до Господа Бога за наших славних Героїв, за владу та ввесь український багатостраждальний народ, за щасливе й мирне життя наших рідних і близьких та швидку перемогу України над країною-агресоркою.

Опісля спільного моління Владика Микола привітав пароха й парафіян з радісним святом, побажавши релігійній громаді рясних Божих благословінь в усіх починаннях, непохитної та ревної віри, щоденної духовної радості та процвітання парафії.

Своєю чергою о. Степан висловив вдячність Архієрею за святкове богослужіння та зворушливі повчальні настанови, попросивши про молитву за парафіян храму.

Відтак відбулося водосвяття, під час якого Владика Микола поблагословив парафіян освяченою водою.

Завершилося богослужіння виконанням святкового Многоліття, помазанням святим єлеєм та пам’ятною світлиною.