Владика Петро Лоза очолив нічні чування у Старуні
У вівторок, 29 листопада, у Відпустовому центрі блаженного священномученика Симеона Лукача відбулися щомісячні нічні чування, які очолив владика Петро Лоза — єпископ-помічник Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ.
На молитовний захід чисельно зібралися паломники та гості, які прибули на старунську землю із різних куточків України. Також на чування прибула чимала кількість душпастирів Івано-Франківської Архіїпархії УГКЦ, які співслужили владиці Петру Лозі.
Нічні чування традиційно розпочалися у храмі Свв. Апостолів Петра і Павла із Вечірні, яку очолив архієрей, а співслужив йому о. Василь Михнюк — віцеректор Івано-Франківської духовної семінарії. Всі богослужіння молитовного вечора своїм співом супроводжували браття-семінаристи.
Одразу після Вечірні владика Петро виголосив для всіх паломників повчальну науку:
«Дорогі у Христі, часто можемо задавати собі такі запитання: “Я не можу пробачити образи, але в терпінні моєму хто мене підтримає? Хто мене не зрадить? Хто буде зі мною до кінця?” Він, Господь… Він є вірний своєму слову, а ми люди — ми часто “ламаємо” своє слово. Ми у своїй людській подобі часто падаємо, але не маємо розчаровуватися, навпаки — маємо підняти голову до Того, Хто вчить нас чинити правильно».
Згодом для вірних прочитали молитви на оздоровлення та поблагословили мощами блаж. свщмч. Симеона Лукача. Відтак всіх прочан мирували освяченим єлеєм.
Наступною частиною чувань став молебень до блаж. свщмч. Симеона, який очолив о. Володимир Вишнівський, протопресвітер Солотвинський.
Протягом всього часу чувань вірні мали нагоду приступити до Таїнства Покаянння.
Відтак всі паломники спільно з душпастирями вирушили на Хресну дорогу, де розважали над страстями Ісуса Христа. Особливої молитовної атмосфери додали запалені свічки, які несли прочани.
Після чотирнадцятої стації владика Петро Лоза звернувся до чисельно зібраних людей із таким розважанням:
«Дорогі у Христі, проходячи цю Хресну дорогу, ми стали учнями, які хочуть вчитися любими та наслідувати свого Вчителя і бути подібним до Нього. Любити — до кінця. Роздумуючи про любов, кажу собі: “Якщо я не готовий страждати, я не готовий любити”. Бо любов ніколи не дивиться на себе, але на того, кого любить. Як батьки відривають щось від себе і дають дітям, бо їх люблять, не дивлячись на себе, так і Бог, найперше дивиться на нас, бо не хоче, щоб Його творіння, яке було створене з любові, загинуло».
Найважливішою та кульмінаційною частиною чувань стала Архієрейська Божественна Літургія, яку очолив владика Петро у співслужінні о. Юрія Сидіра — настоятеля каплиці Пресвятої Родини, о. Володимира Лукашевського — сотрудника та великої кількості священників, які прибули до Старуні на чування.
В часі Літургії єпископ виголосив промову, де ділився настановами, як слід належно підготуватися до прийдешніх зимових свят:
«Всі ми готуємося до свята Миколая, яке в особливий спосіб готує нам до ще більшого свята — Різдва Христового. Що ми робимо з початком Різдвяного посту? Оце приготування до торжества, де ми в цій темно і і безвиході побачимо у яслах народженого Бога, який став людиною. І як приготування, свято Миколая вчить нас бути добрими, як святий Миколай, який готує дарунки. Розважаючи над тою добротою, яку він дарує, розуміємо, що він не міг дивитися на нужду ближнього, того, хто є поруч, завжди спішив з допомогою, аби дати людині відчути, що хтось у її житті є поруч і готовий “підкласти своє плече”».
Під час Служби Божої всі прочани мали можливість чисельно приступити до Пресвятої Євхаристії.
По завершенні Літургії в храмі лунало Многоліття, а відтак молитва за перемогу нашої держави та мир в Україні «Боже Великий, Єдиний».
Незадовго відбулося уділення Повного відпусту всім тим паломникам, які дотрималися необхідних для цього умов.
Далі о. Юрій Сидір висловив велику вдячність владиці Петру Лозі за те, що він прибув до Старуні та очолив щомісячні молитовні чування.
Опісля до о. Юрія та вірних звернувся єпископ, який подякував за запрошення і мовив такі слова:
«Дякую блаженному священномученику Симеону за те, що вміє нас збирати разом тут, у Старуні».
На завершення чувань відбувся чин освячення речей вірних та окроплення їх свяченою водою.
Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ