У четвер, 1 січня, у храмі святого Василія Великого, що у селі Тустань, Дубівецького протопресвітеріату, відбулися урочисті богослужіння з нагоди храмового празника та 90-річчя від часу заснування святині. Моління очолив Владика Микола Семенишин, Єпископ-помічник Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ.

Перед архіпастирським візитом у храмі було звершено святкову Утреню. Прибуття Владики Миколи супроводжувалося привітаннями від молоді парафії та душпастирів протопресвітеріату, зокрема о. Михайла Яблоня — пароха парафії Пресвятої Тройці.

На початку Владика Микола звершив Чин освячення хреста, що стало знаковою подією для парафіяльної громади. Ювілейні заходи об’єднали духовенство, парафіян і гостей навколо спільної молитви та осмислення історичного розвитку парафіяльної спільноти.

Згодом відбулася Архієрейська Божественна Літургія з нагоди храмового празника та ювілейної дати заснування святині. Владиці Миколі співслужили протопресвітер Дубівецького протопресвітеріату та ректор Івано-Франківської академії Івана Золотоустого о. Олег Каськів, парох парафії о. Михайло Яблонь, сотрудник о. Роман Мазур та священнослужителі Архієпархії.

У часі моління Єпископ-помічник виголосив проповідь до вірних, роздумуючи над подією Обрізання Господнього: «Згідно єврейської традиції, новонароджене дитя приносили до Єрусалимського храму, на восьмий день, щоби надати йому ім’я. І, за Божим провидінням, Марія і Йосиф надають ім’я Дитятку — Ісус. Це ім’я має кілька значень. Згідно пророцтва Ісаї, Ісус — це Еммануїл. Його ім’я означає “з нами Бог”. Він чудесний порадник. Він князь миру. Він Спаситель. Властиво, ім’я Ісус означає Бога, Який спасає».

Архієрей пригадав перші сторінки Святого Письма, де у книзі Буття Господь дає владу Адамові давати імена усьому створінню. І Адам називає різні Божі сотворіння своїми іменами. «Що це означає назвати якусь річ чи дати ім’я людині? Це означає, що це тягне за собою якусь відповідальність. Адам має відповідальність якоюсь мірою у відношенні до Бога за Боже створіння. Також ми в Таїнстві Хрещення отримали ім’я. І сьогодні є добра нагода задуматися, пригадати собі, а можливо навіть дізнатися, а що означає моє ім’я? В більшості із нас маємо ім’я якогось чи якоїсь святої, які є нашими покровителями. Задумаймося, чи я наслідую мого покровителя бодай в якихось невеличких речах?» — додав проповідник.

Також Владика Микола розповів про постать святого Василія Великого: «Він був великим захисником і боронителем правдивої віри. Бо в той час було багато лжепророків, які не правильно навчали про Божество. Святий Василій каже, що Бог є один, але у Пресвятій Трійці. На той час якраз проповідь була чи не однією із можливих навчань віри Христової. Бо не було ще книжок, не було ще інтернету, і найбільше люди дізнавалися про Христа через проповідь. І святий Василій був великим проповідником. І через усі його заслуги він носить ім’я Великий. Великий для людей, але найперше великий у Бога».

На завершення урочистостей парох парафії о. Михайло Яблонь висловив подяку Архієрею за душпастирську опіку, духовенству — за співслужіння, а парафіянам і гостям — за активну участь у спільній молитві та підтримку парафіяльної спільноти.