У п’ятницю, 21 листопада, Владика Микола Семенишин, Єпископ-помічник Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ, візитував парафіяльну громаду Введення в храм Пресвятої Богородиці с. Горохолина, Богородчанського протопресвітеріату, з нагоди 30-ліття від побудови святині. Під час молитовної події Архієрей виголосив проповідь, у якій роздумував над глибоким значенням входу Діви Марії до Єрусалимського храму, а також освятив ікону Горохолинської Богородиці.

На подвір’ї храму Владику зустріли молодь, діти, вірні, а також духовенство Архієпархії. Під час Архієрейської Божественної Літургїі Єпископу співслужили о. д-р Віталій Козінчук, адміністратор храму, о. Іван Мачкодера, протопресвітер Богородчанського протопресвітеріату, численні священнослужителі Івано-Франківської Архієпархії, ієромонахи ЧСВВ та духовенство Римо-Католицької Церкви.

Виголошуючи проповідь, Владика Микола роздумував над сьогоднішнім святом: «Йоаким і Анна — побожні люди — не переставали просити у Бога дару материнства, дару дитини. І їхні молитви були вислухані. Господь почув, змилосердився і подарував їм дівчинку. І вони, як вдячні Богові за вислухані молитви, пообіцяли, що віддадуть свою єдину дочку Богові на служіння, на особливе служіння. Сьогоднішнє введення Пресвятої Богородиці до храму Господнього може нас навчити багато чого. Найперше, що іти, входити у храм, це не має бути обов’язком. Це має бути привілеєм. Входити до храму має бути виявом нашої вдячності Богові за отримані дари, за вислухані молитви».

За словами Єпископа, входження до храму Божого має бути для нас особливим часом, коли всі клопоти, всі турботи, наші щоденні обов’язки, навіть важливі, на якийсь час залишаємо для того, щоби вибрати кращу частку. «Щоби за прикладом сьогоднішньої Марії Євангельської, одної із двох сестер, прийти до храму, щоби слухати Боже слово і його зберігати», — додав проповідник.

Як мовив Владика, сьогодні Богородиця навчає нас: «Слухайте. Слухайте Його [Божий, – ред.] голос і будете знати, як жити. Слухайте Його голос і будете блаженними, щасливими. Слухайте Його слово для того, щоби пізніше його зберігати, бо замало лише почути».