Владика Микола Семенишин здійснив душпастирський візит у парафію села Саджава
У суботу, 8 листопада, Владика Микола Семенишин, Єпископ-помічник Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ, здійснив душпастирський візит у парафію святого Архистратига Михаїла села Саджава, Богородчанського протопресвітеріату, з нагоди храмового празника та 30-ліття освячення місцевої святині.
Святкове дійство розпочалося з урочистої зустрічі Єпископа на церковному подвір’ї. Його радо вітали діти, молодь і парафіяльна спільнота на чолі з парохом о. Сергієм Дирівим.
Відтак Владика очолив Архієрейську Божественну Літургію у співслужінні пароха та численно зібраних священнослужителів Івано-Франківської Архієпархії.
У часі богослужіння Єпископ-помічник звернувся до присутніх із проповіддю, наголошуючи на духовному сенсі храму як місця зустрічі з Богом і народження віри: «За роки у цьому храмі відбулося багато різних подій — подій радості, але й тих, що змушували наше око пролити сльозу. Тут ви народжувалися до життя у Бозі, ставали воїнами Христовими у Святій Тайні Миропомазання, наверталися і воскресали у Тайні Сповіді. Ви тут, приймаючи Євхаристійного Ісуса під видом хліба і вина, стаєте учасниками Його життя, терпіння, смерті і Його славного воскресіння».
Владика зазначив, що святкування ювілею — це не лише спогад про минуле, а й погляд у майбутнє. У проповіді він нагадав, що разом зі світом видимим існує й невидимий — духовний, створений Богом ще перед матеріальним:
«Свята Церква сьогодні, святкуючи Собор Архистратига Михаїла та всіх Небесних Сил, пригадує нам, що поза світом, який ми бачимо, існує інший — невидимий світ. Бог створив ангелів — безтілесних духів, які мають свобідну волю і розум».
«Господь, творячи людину, сказав: “Сотворімо людину на наш образ і на нашу подобу”. Саме свобідна воля і розум уподібнюють нас до нашого Творця. Але, на жаль, і ангели, і люди зловжили цим даром. Гордість відкинула Сатану — ангела Божого, який не захотів служити. І ті, що пішли з ним, втратили щастя, бо хотіли, щоб Господь служив їм. Подібно і ми, коли грішимо, віддаляємося від Бога, бо ще не до кінця досвідчили Його безмежної любові».
Звертаючись до євангельського уривка про учнів, які повернулися з місії, він пригадав слова Христа, що навчають справжньої радості: «Апостоли хвалилися: “Господи, і біси нам коряться!” Але Господь сказав: “Радійте радше тому, що ваші імена записані в Царстві Небесному”. Ще перед тим, як ми народилися, наші імена були записані там — у Небесному Царстві».
Владика зупинився і на темі ангелів-хоронителів, закликаючи не забувати про їхню присутність: «Ми часто думаємо, що вже дорослі й самі собі дамо раду. Але це неправда. Ми не можемо самі перемогти невидимі сили, які сильні й хитрі».
«Я пригадую один образ із дитинства, який мені подарували: ангел-хоронитель веде через місток маленьких дітей. Відтоді я мав набожність до свого ангела-охоронця, хоча, скажу чесно, не завжди пам’ятав, що він поруч. Його сила велика, але він не може допомогти нам, якщо ми самі його не попросимо, бо він не порушує нашої волі».
Пригадавши приклад світлої пам’яті Блаженнішого Любомира Гузара, проповідник поділився його звичкою щоразу перед дорогою поручати себе Богові та ангелам. На завершення науки Архієрей звернувся до дітей і молоді: «Пригадайте собі молитву до вашого ангела-хоронителя. Якщо не знаєте — знайдіть її, вивчіть і моліться щодня. І всі ми, дорогі у Христі, не забуваймо просити заступництва святого Архистратига Михаїла та всіх Небесних Сил за наших Воїнів. Нехай вони, на чолі з Михаїлом, стануть на оборону добра і Божої правди».
Після Божественної Літургії у храмі лунало «Многоліття», а Владика виголосив подячне слово до всіх присутніх — жертводавців, парафіян, церковного хору й активу парафії. Особливу увагу він звернув на дітей, які цього дня чисельно зібралися у святині.
У своєму слові Архієрей щиро дякував усім, хто впродовж років дбав про храм, і поділився теплими спогадами, пов’язаними із Саджавою.
Далі було зачитано подячні грамоти від Архієпископа і Митрополита Івано-Франківського Владики Володимира Війтишина. Їх, зокрема вручили для о. Сергія разом з усією парафіяльною спільнотою.
Відтак зі щирими словами вдячності до Владики та зібраного духовенства звернувся парох парафії. Він подякував Єпископу за пастирський візит, молитву й слово підтримки, а також усім, хто долучився до підготовки ювілейного святкування.
Насамкінець присутні спільно заспівали молитву «Боже Великий, Єдиний», а Владика Микола звершив освячення води та благословення нею оновленого храму.
Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ