У неділю, 2 липня, у свято Матері Божої Неустанної Помочі, Єпископ-помічник Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ Владика Микола Семенишин звершив душпастирський візит на парафію блаженного священномученика Петра Вергуна, яка знаходиться у місті Аугсбург, що у Німеччині.

Традиційно перед Літургією парафіяни помолились вервицю за перемогу України у жорстокій боротьбі із російським окупантом.

Опісля цього найменші парафіяни на чолі з катехиткою пані Оксаною Буртник радісно зустріли Владику Миколу. Пізніше Єпископ-помічник освятив далматики для вівтарної дружини. Він поблагословив їх на добре служіння на парафії.

Відтак розпочалася Архієрейська Божественна Літургія. У часі моління Владиці Миколі співслужили о. Богдан Сабало, адміністратор парафії блаженного священномученика Петра Вергуна та о. Андрій Пізьо, парох храму Успіння Пресвятої Богородиці, що у місті Новий Ульм.

Опісля Євангелія Єпископ-помічник виголосив проповідь, у якій звернув увагу присутніх на постать Пресвятої Богородиці:

«Євангеліє показує нам велику духовну боротьбу Марії упродовж всього Її життя – у Назареті, у Вифлеємі, в Єрусалимському Храмі, в Кані Галилейській, на Голгофі. Упродовж всього життя Марія вірно супроводжує свого Сина. Вона робить це не тільки як мати, але також як і Його найкраща учениця. Саме Син навчає свою матір вести духовну боротьбу, слухати Боже Слово, приймати страждання, бути безмежно покірною Богу».

Школа покори й безмежної довіри

«Син Марії, Богочоловік, був даний їй також як її Учитель. Бачимо це на прикладі, коли Ісус загубився в Єрусалимському Храмі (див. Лк. 2, 41-52). Дванадцятирічний Ісус «самовільно» відійшов від батьків, а вони три дні Його шукали. Можемо уявити, яким неспокійним було серце Його Матері Марії. Це нормально, що мати тремтіла над своєю, хоч Непорочно Зачатою Дитиною».

Жінка з чистим серцем і безмежною довірою

«Марія – жінка з чистим серцем, жінка убога, яка зреклася всього. Її Учитель веде Її шляхом самозречення, відмови від усього. Під хрестом вона жертвує свого Сина Богу, як Він сам жертвував себе своєму Отцеві. Марія – покірна слугиня: «Ось я Господня слугиня: нехай зі мною станеться по твоєму слову!» (Лк. 1.38). Вона не керує, не наказує, не домінує, а в безмежній довірі покірно служить», — роздумував Владика Микола.

«Зачаття Воплоченого Слова від Святого Духа ще до одруження ставило Її в драматичну, складну ситуацію. Проте вона знала, що Її веде Той, який сам вчинив так, що вона стала матірʼю, і з довірою дозволила себе вести».

«Вона знала, що Він засвітить світло там, де його немає, розтлумачить те, що неможливо розтлумачити, просвітить найтемніше, розвʼяже те, що неможливо розвʼязати. Ми зуміли б швидко розвʼязати багато проблем, якби, як Марія, дозволили Богові вести себе»,— ствердив Єпископ-помічник.

«Марія – це жінка, яка шукає, творить, яка знаходить розвʼязок згідно з волею Отця в кожній, навіть найскладнішій ситуації. Марія дана нам як найвищий приклад пониженої, чистої, покірної жінки. «Ось я Господня слугиня» (Лк. 1, 38), – тільки це спромоглася вона сказати, коли Архангел Гавриїл сповістив їй про те, що вона стане матірʼю Божого Сина».

А на завершення Архієрей додав: «Просімо Ісуса, аби він жертвував нам свою матір як нашу матір. А Її просімо, аби Вона була нашою учителькою, провідницею в пошуках Ісуса та Його волі».

Завершення Літургії та подяки

«Дякую Богу за те, що він дарує на життєвому шляху багато добрих людей, зокрема нашого Владику Миколу. Бажаю вам, Преосвященніший Владико, аби ваше Архієрейське служіння завжди супроводжував Святий Дух», — мовив о. Богдан, звертаючись до Єпископа-помічника.

Завершилося моління виконанням духовного гімну України «Боже Великий, Єдиний» та спільними фото на добру згадку про візит.