У неділю, 9 червня, вірні й священнослужителі Бурштинського протопресвітеріату здійснили паломництво до історично-релігійного центру «Гора над Дністром», що у селі Новий Мартинів. Моління у часі прощі очолив Владика Микола Семенишин, Єпископ-помічник Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ.

Спершу Владику Миколу на подвір’ї центру вітали діти та молодь храму спільно із парохом церкви св. Миколая о. Ярославом Озарківим. Опісля цього Єпископа-помічника запросили очолити урочисте моління.

У часі Божественної Літургії Архієрею співслужили о. Дмитро Шмігель, протопресвітер Бурштинський, о. Ярослав Озарків та чисельно зібрані отці нашої Архієпархії.

У часі проповіді Владика Микола звернувся до присутніх зі словами:

«Сьогоднішнє Євангеліє описує відносини сліпонародженого із багатьма людьми, серед них є й учні Христові, і фарисеї, і батьки, і сусіди та знайомі, і врешті-решт — сам Ісус Христос. 3-поміж усіх цих людей лише Ісус побачив того чоловіка. Усі інші не бачили сліпця, не хотіли бачити його, напевно, щоб не бути втягненими у розв’язання його проблеми, або щоб його ситуація не зачепила їхнього комфорту, їхнього “святого спокою”».

Відтак Архієрей ствердив, що якщо подивитися на цю ситуацію збоку, то вона виглядала приблизно так: учні допитуються, хто винуватий, а винуватих далеко не шукають — батьки, а якщо ні, то сам сліпий, на їхню думку, були винними; фарисеї, які вважали себе дуже побожними людьми, реагують агресивно, бо тут хтось порушив їхній “святий спокій”; сусіди й знайомі дискутують, чи то той сліпець, якого вони час від часу стрічали, чи інший, бо вважають, що в його ситуації не могло нічого змінитися, він був приречений на жебрацтво, він не міг вільно ходити й повноцінно жити.

«Ісус неначе підштовхує присутніх і нас із вами до простого, буденного людського вчинку: візьми нещасного за руку, пройди з ним частину його життєвої дороги, зроби те, що у твоїх силах, і побачиш диво на власні очі! Бо й ми, роздумуючи над нинішнім Євангелієм, могли б зійти на другорядні справи й не помітити чогось суттєвого, найголовнішого», — мовив проповідник.

«Просімо в Господа, щоб Він зцілив наші духовні очі, щоб ми, побачивши чужу нужду чи якусь складну ситуацію, не спішили шукати винних чи крайніх, не спішили обурюватися чи обговорювати справу, але застановилися над тим, що Господь Бог хоче сказати нам через цю людину або через цю ситуацію. Будьмо певні, що кожна ситуація — це нагода до того, щоб виявилися Божі діла», — сказав на завершення Владика Микола.

Опісля моління, духовенство спільно з прочанами прийшли на Хресну дорогу, де на останній стації —Воскресіння, помолилися панахиду за українських Героїв, які загинули у часі повномасштабного вторгнення росії в Україну.

На завершення відбулося освячення води. Опісля цього Владика Микола уділив всім присутнім своє архієрейське благословення.