

Урочиста подія розпочалася із зустрічі Владики Миколи у відпустовому місці: на Ясній Горі його вітав о. Вікентій Слободян, ЧСВВ, ігумен Гошівського монастиря отців-василіян.
Під час Архієрейської Божественної Літургії Єпископу співслужили ігумен монастиря, о. Дам’ян Кастран, ЧСВВ, духівник спільноти «Сім’я Найсвятішого Серця Ісусового», а також численно зібране духовенство.
Звертаючись до учасників спільноти із недільною проповіддю, Владика Микола роздумував над Архієрейською молитвою Ісуса Христа:
«Ісус молиться цією молитвою безпосередньо перед Своїми страстями. Останні моменти земної мандрівки людини є особливими… Правдоподібно, у цьому моменті людина переживає по-особливому свій життєвий шлях. Вона має перед очима своє життя: найважливіші справи, які зробила чи не зробила. Це немовби останній іспит сумління перед Богом. І ось наш Спаситель перебуває в такому стані: молиться до Свого Небесного Отця».
«”Молю ж за них: не за світ молю, лише за тих, яких Ти передав мені, бо вони – Твої” (Ів. 17:9). Ісус хвилю перед Своєю смертю молиться за Своїх учнів, якими є всі ми! Ісус показує свою інтимну зустріч з Небесним Отцем. Він часто любив усамітнюватися, побути наодинці, щоб спілкуватися з Отцем», — зазначив проповідник.
За словами Архієрея, у Таїнстві Хрещення ми, як і Син Божий Ісус Христос, почули слова Отця: «Ти є син улюблений, у тобі Моє уподобання». Господь знаходить Своє уподобання в людині. Він так полюбив людину, що Сам став Людиною, уподібнився в усьому, крім гріха.
«Ісус навчає нас молитися: “Отче Наш”! Інколи ми прочитуємо дуже багато молитов, і це не є зле. Але я хочу запросити вас до молитви одним словом: “Отче!”. Коли нам є важко, через різні труднощі, через війну, прибігаймо до нашого Небесного Отця, Який з любов’ю дивиться і споглядає на кожного із нас, і змилосердиться», — мовив Єпископ.
За словами Архієрея, цьогорічне зібрання спільноти є особливим, адже випало на час між Вознесінням і П’ятидесятницею, тому він закликав до молитви до Святого Духа: «Прийди, Святий Духу, до наших сердець, сімей та родин, до праці, до наших шкіл! Прийди в окопи, де нас захищають Воїни! Прийди, освяти й вселися в нас. Амінь».
Після Літургії духовенство та вірні молилися молебень до Христа Людинолюбця. Згодом для учасників спільноти Акт віднови посвяти Найсвятішому Серцю Ісусовому.
У своєму слові до учасників з’їзду Владика Микола зазначив на важливості активної діяльності спільноти «Сім’я Найсвятішого Серця Ісусового», яка молиться у багатьох наміреннях: за Церкву, за Україну та її перемогу у війні, а також багато іншого. Крім того, Архієрей пригадав слова слуги Божого Любомира Гузара: «Завдання молитви — це не радити Богові, що Він має зробити, щоби нам було краще. Не думаю, що Бог потребує радників. У своїй молитві ми повинні поручити Богові свою ситуацію — Він краще за нас бачить вихід із нашого глухого кута».
Опісля Владика подякував о. Вікентію за теплий прийом до відпустового місця, а також о. Дам’яну за добрий духовний провід спільноти. Відтак Архієрей поблагословив вірних освяченою водою.
У рамках з’їзду ті прочани, які виконали необхідні для цього умови, отримали повний Ювілейний відпуст.
Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ