«Нам усім потрібно просити, щоб Господь примножив нашу віру. Бо тільки міцна віра робить нас сопричасниками Ісуса Христа та Його Вічного Царства. Коли навколо нас збираються хмари, коли нас охоплює страх, коли пригнічує хвороба, коли душа охоплена смутком та відчаєм, коли надія, віра та любов маліє, звернімося до Господа зі смиренням сотника: “Господи, допоможи, я є недостойний, щоби Ти сьогодні завітав до моєї домівки”». З такими словами звернувся до вірних Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин у 4-ту неділю по Зісланні Святого Духа.

Цього дня Митрополит Володимир здійснив візит до села Вигівка, Бурштинського протопресвітеріату, де освятив новий престіл у храмі св. апп. Петра і Павла.

Спершу Архієрея традиційно вітали на подвір’ї святині, а відтак запросили очолити святкове моління, у часі якого Владиці Володимиру співслужили о. Дмитро Шмігель, протопресвітер Бурштинський, о. Богдан Коцовський, священнослужитель храму, о. Олег Ткач та чисельно зібрані душпастирі Бурштинського протопресвітеріату.

Опісля урочистого переодягання Митрополит Володимир освятив новий престіл.

Згодом розпочалася Архієрейська Божественна Літургія. У часі проповіді Митрополит Володимир роздумував над постаттю сотника. Архієрей ствердив, що цей чоловік був військовим, який керував підлеглою йому сотнею воїнів, які слухалися та корилися його владі. Цей сотник міг послати котрогось із воїнів до Ісуса Христа, щоб Він прийшов до його дому та оздоровив хворого слугу, однак він сам приходить до Ісуса та благає про зцілення слуги.

Як передає Євангелист Матей, Ісус готовий був прийти до дому сотника та оздоровити недужого, але сотник звернувся до нього зі словами: «Господи, я недостойний, щоб Ти увійшов під мою покрівлю: скажи лише слово, і слуга мій видужає», «…я підвладний чоловік, маю вояків під собою і кажу цьому — і він іде; і тому: ходи — і він приходить; і слузі моєму: зроби це — і він робить» (Мт. 8:8-9).

«Дорогі в Христі, ці слова сотника є свідченням його глибокої віри в Бога. Свідченням того, що він вірить набагато глибше. Це не якась фальшива покора, але правдиве визнання величі Бога. Він показує свою недостойність, але разом із тим показує свою віру, вірить у слово живого Бога: «Скажи лишень слово». Нам усім слід взяти собі за приклад ось цього сотника, щоб навчитись так вірити, щоб Господь вислуховував наші молитви».

«Нам усім  потрібно просити, щоб Господь примножив нашу віру. Бо тільки міцна віра робить нас сопричасниками Ісуса Христа та Його Вічного Царства. Коли навколо нас збираються хмари, коли нас охоплює страх, коли пригнічує хвороба, коли душа охоплена смутком та відчаєм, коли надія, віра та любов маліє, звернімося до Господа зі смиренням сотника: «Господи, допоможи, я є недостойний, щоби Ти сьогодні завітав до моєї домівки», — промовив Митрополит.

А насамкінець додав, що ті ж самі слова Господь говорить і до нас: слова, повні любові, підтримки та милосердя: «Тоді все навколо нас оновиться, душа пробудиться, Христове Життя увійде у наше життя, Його Слово буде серед нас, в наших сімʼях, в нашому горі та в нашій радості. Навчімося, дорогі у Христі брати та сестри, вірі й смиренню цього сотника!».

Опісля моління Архієпископ вручив найактивнішим парафіянам та місцевій владі Митрополичі грамоти та подякував за служіння, яке вони звершують на своїх місцях. Завершилися урочистості виконанням духовного гімну України «Боже Великий, Єдиний». Відтак Митрополит Володимир уділив присутнім архієрейське благословення.

Варто зазначити, що у цей день Владика Володимир спільно з душпастирями та парафіянами помолився панахиду за покійним парохом храму о. Михайлом Рошком, який довгі роки здійснював своє служіння у парафії.