В Івано-Франківську завершилися дні духовної віднови для душпастирів
У четвер, 29 грудня, у стінах Івано-Франківської духовної семінарії завершилися дні духовної віднови для священнослужителів Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ, які відбулися з благословення Архієпископа і Митрополита Івано-Франківського Владики Володимира Війтишина.
Протягом місяця грудня 411 душпастирів Івано-Франківської Архієпархії мали можливість відновити свій дух під час реколекції з тією метою, щоб із новими силами повернутися до пастирського служіння.
Цьогоріч духовні реколекції відбувалися у 3 тури, кожен з яких тривав по 4 дні. Всі духовні науки та молитва відбувалися у каплиці духовної семінарії, а реколектантом виступив о. д-р. Ігор Бойко — ректор Львівської духовної семінарії.
Кожного дня священнослужителі мали змогу черпати із духовних наук та розважань, спільно молитися під час богослужінь Церковного Правила, ділитися власним душпастирським досвідом, відвідувати приватні духовні розмови із реколектантом, а також єднатись у молитві за Україну.
Головною темою днів духовної віднови стали роздуми про покаяння та навернення.
Останнього дня реколекцій, в часі Божественної Літургії, о. Ігор Бойко звернувся до душпастирів зі своєю проповіддю, роздумуючи над прощенням свого ближнього:
«Христос у Євангелії говорить, що нам слід прощати сімдесят разів по сім. Це спосіб, щоб сказати, що прощати треба завжди. Коли ми заохочуємо когось до прощення, є необхідним також дати зрозуміти людині причину, задля якої треба прощати. Бог є тим, Який перший простив, і прощає нам кожного разу, коли про це у Нього щиро просимо, найчастіше у Таїнстві Покаяння».
«Ісус обмежився не лише гарним прикладом, Він не тільки навчав про прощення та заохочував до нього, але й зробив щось набагато більшого. Коли Його розпинали на Хресті, він молився “Отче, прости їм, бо не знають, що роблять!”. Це, мабуть, найбільш геройські слова, які будь-коли були сказані на землі. Кати розпинають Христа, б’ють Його і насміхаються з Нього, а Він молиться», — далі роздумував душпастир.
Відтак о. Ігор зазначив, що, поступаючи в такий спосіб, Христос не лише показав нам приклад прощення, але й Він дає нам, людям, духовну силу прощати, яка не походить з людської природи, але з віри і Божого Милосердя.
«Якщо ви хочете простити, якщо цього бажаєте, ви вже це зробили. Ми не повинні черпати силу прощення від нас самих, бо ми її не маємо, бо походить вона від Ісуса Христа! Саме Він підсумував усе своє навчання про прощення в кількох словах, які вклав у молитву “Отче Наш”, щоб кожного дня, коли ми їх промовляємо, про них пам’ятали», — такими словами завершив своє розважання реколектант.
Після Святої Літургії о. Іван Репела, протопресвітер Південного протопресвітеріату, який очолив богослужіння, висловив вдячність о. Ігорю Бойку за проведення днів віднови духа:
«Сьогодні маю честь, від імені всіх Вас, отці, подякувати всесвітлішому отцеві-доктору Ігорю за те, що він під кінець року вніс у наше життя джерело живої води. Тієї живої води, яку Христос дав при джерелі напитися самарянці. Ми дуже вдячні Вам, отче, за те, що Ви зуміли в такий тяжкий час по-особливому звернути наш погляд до Господа Бога».
Під час останньої духовної науки реколектант роздумував із присутніми про молитву та Боже милосердя:
«Молитва перших християн, зокрема монаших спільнот, була дуже простою і тривала кілька хвилин. Вони промовляли Псалми чи просто взивали до Бога словами “Господь моя сила”. Після тяжкої праці монахи сильно виснажувалися, але розпочинали молитися “Господь моя сила”, що допомагало їм».
На завершення реколекцій священнослужитель розважав над Словом Божим у Священному Писанні:
«Щось подібне маємо робити у нашому житті — повторювати Боже Слово безперервно, читати та запам’ятовувати уривки зі Святого Письма, постійно молитись, щоб зберігати свою душу від гріха, і тоді Господь додасть сили кожному. Читаючи Святе Письмо, ми починаємо краще розуміти самих себе та зміст того, що написано. Це Слово Боже, яке читаю та промовляю, немовби виходить із моїх уст, і воно просвітлює мене й дарує мені життя. Пам’ятаймо, що Господь змінює серце кожної людини, навертаючи її, коли ми проповідуємо Боже Слово, навіть якщо ми цього не бачимо».
Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ