Сьогодні, 1 жовтня, коли відзначаємо свято Покрови Пресвятої Богородиці, в Івано-Франківську молитовно відзначили День Захисника України, День Українського козацтва та 81-річчя від створення Української Повстанської Армії. З цієї нагоди у гарнізонному храмі Різдва Христового Православної Церкви України відбулися урочисті богослужіння. У них взяли участь військові капелани Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ.

На моління чисельно зібралися духовенство, вірні, жителі міста, військовослужбовці та ті, що стоять на варті України, родичі загиблих Захисників, представники місцевої та обласної влади Івано-Франківська.

Спершу у храмі Різдва Христового духовенство ПЦУ та душпастирі Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ відслужили молебень за нашу Батьківщину, українське військо та перемогу над ворогом.

Зі сторони Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ участь у молитві взяли Синкел у справах військового капеланства о. Василь Пасічник-Рак, капелани о. Віталій Кузьмин, о. Роман Винничук та о. Роман Кострубій.

Після молебню о. Василь Пасічник-Рак звернувся до всіх присутніх в храмі:

«У цьому великому спільному нашому єднанні під Покровом Пресвятої Богородиці, Пречиста Діва збирає нас і кличе, щоб як ніколи, у ці важкі хвилини випробувань, ми єдналися в нашій святій спільній боротьбі супроти одвічного північного ворога».

Згодом отець Василь висловив вдячність Владиці Андрію, Митрополиту Галицькому ПЦУ, та духовенству цього храму за запрошення на цю екуменічну молитву, а опісля продовжив:

«Блаженніший Святослав Шевчук, Отець і Глава УГКЦ, з нагоди цього свята звернувся зі своїм словом у певному відношенні до тієї події, яку ми переживаємо у цей момент. Він звернув увагу на три думки. Перша — про пам’ять. Всі ми є дітьми минулого, хоча живемо у теперішньому і прямуємо до майбутнього. Ми маємо носити у своєму серці глибоку вдячність тим поколінням, які нам забезпечили це сьогодення, а також продовжувати ту боротьбу, а радше — її довершити».

Капелан також зазначив, що Церква і суспільство йдуть “в ногу”. Він пригадав Романа Шухевича, Степана Бандеру, Євгена Коновальця та інших провідників, які були дітьми галицьких українських священників.

«Друга думка — про братерство. Тільки у ньому можемо досягнути того, чого бажаємо, попри глибокі рани війни. Ворог не зможе нас здолати, допоки ми єдині», — наголосив о. Василь.

Остання думка стосувалася покликання, адже ми всі є покликані. Як зазначив проповідник, від Господа нам у сьогоденні випала така можливість — бути покликаними, тому слід не згубити його, щоб бути сміливими та сильними, адже Господь таким допомагає і сприяє.

На завершення о. Василь зазначив про велике служіння українських військових капеланів:

«Наші священники-капелани трудяться весь день у наших військових частинах. Вони, повірмо, мають свій живий гарнізонний храм, як живе каміння, з якого складається жива Церква».

Згодом міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків вручив посмертні нагороди «За честь і звитягу» родичам загиблих військовослужбовців, які віддали своє життя за Незалежність України.

Опісля на міському кладовищі Івано-Франківська, що у с. Чукалівка, священнослужителі відслужили панахиду за усіма Захисниками й Захисницями України, полеглими за волю і незалежність України.