Все розпочалося із Великої Вечірні з Литією, яку очолив владика Григорій Комар у співслужінні прот. Тараса Путька, ректора Івано-Франківської духовної семінарії ім. свщмч. Йосафата. Моління своїм співом супроводжував семінарійний хор “Благовіст”.
Після цього богослужіння владика Григорій виголосив повчальну й змістовну проповідь. У своїй промові єпископ закликав всіх вірних до ревної молитви до Господа про те, щоб Він додав та зміцнив нашу віру, яка допоможе пережити складні обставини сьогодення.
«Дорогі брати й сестри, хочу, щоб ми всі помолилися і попросили: «Господи, додай нам віри». Бо якби ми не мали віри, то ми сьогодні б не стояли тут разом, у храмі. Те, що ми є тут і приходимо до Бога, є добрим свідченням того, що нині є віруючі люди», — промовив єпископ.
Відтак владика Григорій продовжив розважання:
«Знаючи, як нам важко, потрібно єднатися і просити в Бога: «Господи, зміцни нашу віру». На якомусь моменті ми собі сказали: “Я ж християнин, я вірю у Бога. Хіба можу далі із цим жити?” І в той момент ми відчували, як та гора тієї злоби у той момент розпадається, посувається».
Молитовний вечір продовжився молитвами на оздоровлення для всіх вірних, а також благословенням мощами блаженного священномученика. Відтак кожен прочанин мав нагоду приступити до мирування та помолитися біля ікони Симеона Лукача.
Згодом розпочався молебень до блаж. свщмч. Симеона, який очолив о. Іван Харевич — префект духовної семінарії.
Далі всі прочани вийшли із храму та зі свічками в руках попрямували на Хресну дорогу, яку очолив владика Григорій Комар. Велика кількість паломників разом із духовенством в молитовній атмосфері розважала над стаціями Хресної дороги нашого Спасителя.
«Роздумуючи над тим, що сталося з Ісусом Христом на цій дорозі, ми думали також і про свої болі, і біль нашого народу, який теж у цей спосіб проходить свою явну Хресну дорогу. Ісусові на Хресній дорозі траплялися різні люди, які співчували та хотіли допомогти, але також були ті, хто його засудили до смерті та ті, хто глузували над ним. Щось подібне відбувається і тепер, коли бачимо, що переживає наша Україна. Але ми молимося за перемогу на цій Хресній дорозі та доручаємо під опіку Божого Милосердя наших захисників», — своїми роздумами із вірними поділився єпископ на останній стації Хресної дороги.
Основною частиною нічних чувань стала Архієрейська Божественна Літургія, яку очолив владика Григорій у співслужінні настоятеля каплиці Пресвятої Родини о. Юрія Сидіра, сотрудника о. Володимира Лукашевського, отців Івано-Франківської духовної семінарії, протопресвітера Солотвинського протопресвітеріату о. Володимира Вишнівського та інших запрошених душпастирів Івано-Франківської Архієпархії.
«Євангелист представляє драматичну ситуацію тієї жінки, яка зі смертю свого сина втратила, мабуть, і надію на свою старість, залишившись одинокою у світі. Коли смерть приходить, усе стає даремне. Ми не маємо влади над смертю, її не можна зупинити. Але є Той, Хто її переміг, Він є найсильніший. Це наш Господь Ісус Христос. Ісус зупиняє процесію смерті не лише сина вдови, а й усього людства, даруючи нам вічне життя», — розмірковував над уривком із Євангелія єпарх Самбірсько-Дрогобицький в часі Літургії.
Впродовж молитовних чувань паломники мали змогу приступити до Таїнства Покаяння, а в часі Літургії численно приступили до Пресвятої Євхаристії.
Завершилися моління в Старуні уділенням Повного відпусту тим вірним, які виконали необхідні для цього умови.
Одразу після цього о. Юрій Сидір від імені всього духовенства та вірних висловив вдячність єпископу за спільну молитву на нічних чуваннях, а також за повчальне слово на славу Божу.
Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ