Владика Юліан провадив нашою Єпархією від дня її утворення – 25 березня 1885 і до 1891 р., загалом провівши на єпископському престолі 6 років.
Цікаво, що в 1885 році о. д-р Юліан Пелеш був у числі найбільш ймовірних кандидатів на Митрополита після відставки Йосифа Сембратовича, однак Папа Лев ХІІІ іменував Митрополитом Сильвестра Сембратовича.
Вчився спершу в Яселі, потім – в гімназіях Пряшева (I–IV класи) та Перемишля (VII–VIII класи), іспит зрілості склав із відзнакою.
Вивчав філософію та богослів’я у Відні, де у 1867 році прийняв постриг. 10 травня 1870 року отримав ступінь доктора теології у Віденському університеті.
У вересні 1872 р. став професором пасторального богослів’я в Духовній Семінарії у Перемишлі. У 1874 році повертається до Відня, де протягом 1874–1883 років був парохом церкви Св. Варвари і ректором греко-католицької Духовної Семінарії.
У березні 1885 року Папа Лев ХІІІ видав буллу «De universo dominico grege» про утворення Станіславівської Єпархії. Рішенням від 20 лютого 1885 року імператор Франц Йосиф I іменував, а Папа на таємній Папській Консисторії 27 березня 1885 року підтвердив та канонізував першим Станіславівським Єпископом о. д-ра Юліяна Пелеша.
27 березня 1885 р. о. д-р Юліан Пелеш прийняв у соборі Св. Юра у Львові єпископську хіротонію з рук Галицького Митрополита Сильвестра Сембратовича як святителя і Львівських Архієпископів Северина Титуса Моравського (латинського обряду) та Ісаака Миколая Ісаковича (вірменського обряду) як співсвятителів.
10 січня 1886 р. Єпископ Юліан Пелеш був урочисто інтронізований. Станіславівський староста вручив єпископу Юліану єпископські відзнаки. Був членом Крайового Галицького сейму.
На Станіславській кафедрі о.Юліан Пелеш пробув до 10 травня (в інших документах подається дата 12 листопада) 1891 року, тоді його було переведено на перемиську катедру.
У 1891 році Єпископ Юліан Пелеш був одним із ініціаторів Львівського Провінційного Синоду.
Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ