«У скорботній Марії знаходимо очі Матері», — Владика Микола під час прощі до Коломийської ікони «Це Мати Твоя»
«Страждання Марії — це найбільше страждання у світі. Це терпіння Матері, яка втрачає Дитину. Від цього моменту Її страждання знову стає материнством. А материнство — справа серйозна, тому що воно реалізує відносини, які більше не керуються світською логікою. Мама — любить, і цього досить! Ось таку маємо Маму…». Про це сказав Владика Микола Семенишин, Єпископ-помічник Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ, у суботу, 16 листопада, у Катедральному соборі Преображення Господнього Коломийської Єпархії УГКЦ під час Митрополичої прощі до Коломийської ікони Пресвятої Богородиці «Це Мати Твоя».
Про це повідомляє пресслужба Коломийської Єпархії УГКЦ.
«Страждання Марії — це найбільше страждання у світі. Це терпіння Матері, яка втрачає Дитину. Ніяке страждання не зрівняється з цим стражданням. У цьому сенсі Марія мала свою частку мучеництва, хоча вона не померла криваво, як багато мучеників. Вона стояла під хрестом свого Сина, і дивилася, як Він помирає, не маючи змоги нічого зробити», — такими словами розпочав свою проповідь Владика Микола під час Архієрейської Божественної Літургії, яку очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин.
Відтак проповідник мовив: «Однак у цьому стражданні і в тому відчутті безпорадності Ісус відкриває новий горизонт: дарує Марії покликання — з цього моменту стати Матірʼю для всіх. Це яскравий уривок, який міститься в кількох словах у двох поглядах: “Бачивши Ісус матір і біля неї учня, що стояв, – а його ж любив Він, – мовить до матері: “Жінко, ось син твій”. А тоді й до учня мовить: “Ось матір твоя!” (Ів. 19:26-27)».
«Від цього моменту страждання Марії знову стає материнством. А материнство — справа серйозна, тому що воно реалізує відносини, які більше не керуються світською логікою. Мама – любить, і цього досить! Ось таку маємо Маму…», — мовив Владика Микола.
За словами Єпископа-помічника, у скорботній Марії ми знаходимо не стільки зморшки болю від страждань, скільки очі Матері. Євангеліє закінчується ствердженням, яке, однак, також відкриває нашу відповідальність: “І від тієї хвилі учень узяв Її до себе”».
«Якщо Марія є нашою Матірʼю, то ми також повинні зробити для неї місце в домівках наших сердець. Сьогодні є добра нагода запитати себе: “Якими є мої стосунки з Марією!?”» — закликав застановитися Владика Микола.
«Дуже часто саме відновлення стосунків з Богородицею перемінює наші стосунки з Її Сином, Ісусом. Насправді це правильно, коли мати любить свою дитину, але також правильно, щоб діти любили свою маму. Сьогодні ми можемо відновити нашу прихильність до цих материнських стосунків і можемо сказати Марії, яка страждає під Хрестом: “Ти не сама, ми з Тобою”, і будьмо певні, що в цій хресній дорозі кровавої війни, яку наш народ переживає, Богородиця також каже кожному з нас: “Ви не самі, Я – з вами!”», – мовив на завершення проповідник.
Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ