У селі Заланів відзначили 300-літній ювілей храму святого великомученика Дмитрія

«”Чи вірите, що я можу це зробити?” — питав Господь сліпців. І сьогодні Він запитує нас: “Чи вірите в Мене, чи вірите у святе Євангеліє? Чи ви не сумніваєтесь у правдах християнської віри?”. Коли слухаємо ці важливі слова Святого Письма, не допускаймо невірства до наших сердець». Про це сказав Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин у 7-му неділю по Зісланні Святого Духа у парафії села Заланів, Черченського протопресвітеріату.

Цього дня вірні та гості чисельно зібралися, щоб відзначити знаменну подію у житті парафіяльної громади — 300-літній ювілей храму святого великомученика Дмитрія. На подвір’ї святині Митрополита тепло зустріли діти, а адміністратор парафії о. Володимир Мартинович запросив Архієпископа очолити моління.

У часі Архієрейської Божественної Літургії Владиці Володимиру співслужили о. Володимир Мартинович, протопресвітер Черченський о. Василь Кривень, а також запрошені священнослужителі протопресвітеріату.

Звертаючись до вірних із проповіддю, Митрополит Володимир, розважаючи над словами Євангелія, зауважив, що недугою важчою, ніж сліпота тілесна, є сліпота душевна:

«Святе Євангеліє ставить перед нашими очами нещасних сліпців. Справді, немає на світі більш нещасних людей, ніж сліпці. Вони не бачать ясного світла сонця, зоряного неба, квітучої весни, ні успіху, ні радості на обличчі, не бачать дороги та цілком віддані на людську поміч. У них вічна, темна, непривітна ніч. Нещасні є люди, що не мають зору, але ще більш нещасні ті, хто є сліпцем у душі».

«Душевна сліпота — більш небезпечна хвороба, ніж фізична. Людина, опанована сліпотою душі, не бачить ясного світла Божої науки, не бачить краси й радості Небесного Царства, не бачить правдивої дороги в житті, а йде манівцями, що закінчуються безоднею. Ліками від душевної сліпоти є віра, невірство ж засліплює людські душі», — резюмував Архієрей.

Саме тому, зі слів проповідника, Ісус Христос, оздоровлюючи, кожного разу вимагав віри.

«“Чи вірите, що я можу це зробити?” — питав Господь сліпців. І сьогодні Він запитує нас: “Чи вірите в Мене, чи вірите у святе Євангеліє? Чи ви не сумніваєтесь у правдах християнської віри?”. Дорогі в Христі, коли слухаємо ці важливі слова Святого Письма, не допускаймо невірства до наших сердець», — закликав Митрополит.

Відтак Владика Володимир наголосив, що моління у цей день є особливою подякою Господу. Адже Він Своєю батьківською любовʼю, ще у 1724 році надихнув людей громади, щоб вони збудували храм св. влкмч. Дмитрія — прекрасну святиню для прослави нашого Спасителя Ісуса Христа, Який перебуває тут утаєний у Пресвятій Євхаристії, щоб бути при нас, своїх дітях, і ділити з нами долю й недолю нашого щоденного життя.

Насамкінець моління були вручені Патріарші грамоти для адміністратора парафії о. Володимира та п. Богдана Гордія, який здійснює матеріальну опіку над людьми у потребі, а також підтримує храми рідного краю. Своєю чергою Митрополичими грамотами відзначили вірних, які беруть активну участь у житті парафії та роблять все можливе для її процвітання.

На завершення присутні прохали у Бога заступництва для нашої Батьківщини-України, виконуючи духовний гімн «Боже Великий, Єдиний», а Митрополит Володимир уділив всім архієрейське благословення.

Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ