У Підпечерах відзначили 15-річчя освячення храму Вознесіння Христового
У празник Вознесіння Господнього, 29 травня, парафія Вознесіння Христового в селі Підпечери, Тисменицького протопресвітеріату, відзначила 15-ту річницю з дня освячення храму. У цей день також відбулося освячення пам’ятника та барельєфа будівничому храму та довголітньому пароху парафії світлої пам’яті митр. прот. Петру Скрипнику.
Урочисте святкування розпочалося із зустрічі Архієпископа і Митрополита Івано-Франківського Владики Володимира Війтишина та Владики Миколи Семенишина, Єпископа-помічника Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ.
Після урочистої зустрічі відбулося освячення надгробного пам’ятника і барельєфа світлої пам’яті митр. прот. Петру Скрипнику. Заупокійне богослужіння очолив Митрополит Володимир у співслужінні Владики Миколи, о. Степана Балагури, синкела у справах духовенства і священничих родин, о. Романа Шиндирівського, адміністратора парафії, а також чисельно зібраного духовенства Архієпархії.
Одразу після цього у храмі відбувся Чин освячення тетраподу і проскомидійника. Наступною частиною молінь стала Архієрейська Божественна Літургія, яку очолив Владика Микола у співслужінні чисельно зібраних священнослужителів. Під час богослужіння вірні молилися за мир та перемогу України, а також за Захисників нашої держави, дякуючи Богові за дар свободи та життя.
У часі Літургії Єпископ виголосив проповідь, у якій торкнувся важливої теми — кризи віри, порівнюючи її з досвідом апостолів після Вознесіння Господнього.
Владика зазначив, що святкове Євангеліє, хоча й завершується словами про «велику радість» учнів (Лк. 24, 52), насправді, на його думку, мало бути для них днем глибокого смутку. «Я чомусь думаю, що цей день був для них дуже сумним, — сказав Архієрей. — Бо їхній Вчитель покинув їх». Проповідник наголосив, що хоч Христос і з’являвся учням після Воскресіння, тепер це вже не повториться, адже Син Божий повернувся до Свого Отця. «Звісно, ми радіємо за Нього, але ми сумуємо за себе, бо не знаємо, що буде далі», — додав він.
Саме цей стан невпевненості та невідання у завтрашньому дні, в якому перебували апостоли, Владика порівняв зі станом, який переживає багато християн сьогодні: «Такий стан називаємо криза віри», — підкреслив він.
Він пояснив, що на початку навернення до Бога, людина переживає стан Божої Благодаті, або «духовну втіху». Це період ейфорії та духовного піднесення, коли людина реально відчуває присутність Бога у своєму житті: «В такому стані людині здається, що її віра така сильна, що може справді й гори переносити».
Однак, як зауважив Єпископ-помічник, рано чи пізно цей стан минає, часто — дуже несподівано. І тоді людина залишається розгубленою, не розуміючи, що сталося. Вона починає думати: «Що я зробив не так? Чому Господь ховає Своє обличчя від мене?» І, власне, не знає, що робити.
«Отже, що треба робити, коли переживаємо кризу віри? — запитав Владика. — Чекати на Зіслання Святого Духа! Не панікувати, в розпачі не шукати невідомо чого. Щоб пережити цей час кризи, в апостолів на це було десять днів. Для когось, можливо, доведеться чекати довше, може навіть кілька років. Але те, що робили апостоли – “перебували ввесь час у храмі, славлячи та хвалячи Бога” (Лк. 24, 53) – треба й нам робити. Може, апостолам не хотілося молитися, так само як людина, коли переживає таку кризу, не має настрою до молитви, молитва “не йде”. Все ж таки важливо є “перебувати в храмі і хвалити Бога”».
«Дуже легко бути християнином, коли відчуваєш Божу присутність, коли перебуваєш у стані духовної втіхи. Але спробуйте бути вірним Богу, коли цього не буде! Чи тоді зможете бути християнином? Чи тоді залишитеся вірними Богові? Це важливе питання, важливий іспит для кожного християнина, кожного з нас! Тож бажаю гідно і достойно переживати кризові стани, а Святий Дух нехай частіше обдаровує кожного з нас станом духовної втіхи!» — наголосив Архієрей.
На завершення Літургії парафіяльна спільнота привітала Владику Миколу з нагоди його 43-го дня народження та 20-ї річниці священничих свячень. Діти подарували Єпископу квіти, торт та зворушливо виконали пісню «Ви є даром для нас», яка стала щирим свідченням любові й вдячності.
Після привітання протопресвітер Тисменицького протопресвітеріату о. Роман Микієвич зачитав Митрополичі грамоти, якими були відзначені парафіяльна управа, катехити та адміністратор парафії о. Роман Шиндирівський за ревне служіння й жертовну працю на благо громади.
На завершення на церковному подвір’ї відбулося освячення води, після чого розпочалося святкове парафіяльне торжество. Особливою подією став благодійний ярмарок на підтримку Воїнів Збройних сил України, який об’єднав парафіян у спільній добрій справі.
Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ