У Римі відбулася презентація континентального етапу XVI Звичайної Асамблеї Синоду на тему «Задля синодальної Церкви: сопричастя, участь і місія». Обговорення синодального процесу не могло оминути увагою війну в серці континенту, яка обумовлює його перебіг. Голова Ради Єпископських Конференцій Європи: «Ми надіємося, що молитва зміцнить людей у важкі часи і принесе мир Україні та всьому світові».

«Ми усвідомлюємо, що цей Синод відбувається під час того, як у Європі переживаємо трагедію війни», — зазначив владика Ґінтарас Ґрушас, Вільнюський архиєпископ і Голова Ради Єпископських Конференцій Європи (CCEE), виступаючи під час презентації континентального етапу синодального процесу в Європі, кульмінацією якого стане зустріч у Празі делегатів від усіх єпископатів, що відбуватиметься від 5 до 12 лютого 2023 року. У пресконференції, що проходила в осідку Радіо Ватикану, взяв участь і кардинал Жан-Клод Оллеріш, Люксембурзький архиєпископ, який є віцепрезидентом CCEE та головним доповідачем XVI Звичайної Асамблеї Синоду Єпископів.

Організаційні аспекти

Архиєпископ Ґрушас розповів, що в першій частині асамблеї у Празі, що триватиме від 5 до 9 лютого, братимуть участь 200 осіб, з яких 156 — делегати від кожного з 39 членів CCEE. До делегації входитиме очільник єпископату та три представники різних станів Божого люду. Решту 44 — гості, яких запросив провід Ради, зокрема представники церковних організацій континентального рівня та братні делегати від інших конфесій. Окрім того, ще 390 делегатів, по 10 від кожного члена, братимуть участь через онлайн-платформу. В останні дні, від 10 до 12 лютого, працюватимуть очільники єпископатів. Вільнюський архиєпископ додав, що затворницькі спільноти богопосвяченого життя запрошені єднатися через молитву й адорацію.

Відповідь на виклики, поставлені війною

Голова Ради Єпископських Конференцій Європи не оминув увагою того факту, що цей синод відбувається під час війни. І хоч після вторгнення минуло майже 10 місяців, ризик ескалації залишається. «Смерть людей ніколи не повинна сприйматися як побічний ефект війни: ми ще раз рішуче засуджуємо збройне вторгнення в Україну та закликаємо провідників народів працювати над політичним діалогом, який покладе край цій війні», — сказав архиєпископ Ґінтарас Ґрушаш, повторюючи заклик Папи Франциска ставати будівничими миру. Він також зазначив, що на виклик війни європейські країни відповіли «неймовірною мережею солідарності», засвідчивши, що людська особа «досі залишається неоціненною цінністю».

Христос — надія Європи

«Не йдеться просто про відповідь на надзвичайний стан, породжений війною, ми знаємо, що це — дух солідарності європейських народів, — солідарності, що в більшості випадків випливає з ідеї про те, що кожна людина створена на Божий образ, а тому її потрібно прийняти, захистити та допомогти їй», — сказав Голова Ради Єпископських Конференцій Європи, цитуючи Апостольське повчання святого Івана Павла ІІ про Церкву в Європі, в якому той писав, що «Христос — надія Європи».

За словами ієрарха, синодальна асамблея континентального рівня — це нагода оживити нашу місію звіщення Ісуса, який є «відповіддю на численні наявні виклики». «Європа досі залишається християнською, навіть якщо не знає про це. Ми маємо завдання проголошувати, що Христос є надією Європи та всього світу», — підсумував Вільнюський архиєпископ.

Синодальна Церква — Церква місіонерська

Кардинал Оллеріш зазначив, що дотепер синодальний процес полягав у слуханні, і плодом цього розпізнання став документ для континентального етапу. Як виявилося із підсумків першого етапу, чимало питань є спільними для всіх континентів. Документ вимагає «молитовного прочитання», шукаючи відповіді на запитання про те, чого Бог очікує від мене. «Сподіваюся, і не тільки я, що Синод допоможе нам бути місіонерською Церквою», — сказав він, нагадуючи, що місія Церкви полягає у звіщенні Христа.

Молитовна і гуманітарна підтримка України

Спілкуючись з очільником Ради Єпископських Конференцій Європи після конференції, Українська редакція Радіо Ватикану — Vatican News запитала, з якими словами підтримки він хотів би звернутися до українських католиків. «Насамперед, я б хотів, щоби вони знали, що Церкви в Європі, безумовно, моляться за український народ, за чудо миру. Мені також приємно бачити, що Карітас і Церкви загалом відкривають свої обійми: чи йдеться про прийняття біженців, що втікають від війни, чи про допомогу, яку надсилають, у зв’язку із ситуацією, коли в багатьох місцях і холодно, і темно. Допомога триває, як і не припиняється молитовна підтримка, бо ми надіємося, що молитва зміцнить людей у важкі часи і принесе мир Україні та всьому світові».

Архиєпископ Ґінтарас Ґрушас зазначив, що Європа бачила багато війн, багато труднощів, і щоразу європейські єпископати старалися відповідати на ці виклики кожен окремо, бо раніше не існувало Ради Єпископських Конференцій Європи. «А тепер ми намагаємося працювати разом, чи то йдеться про молитовні акції, чи про благодійну допомогу Україні», — наголосив він.

Зосереджуватися на Христові, бо Він — Князь миру

У контексті наближення Різдва наш співрозмовник зазначив, що «різдвяне диво вийшло з темряви». «Це було світло, — зауважив він, — про яке хоча й говорили пророки, все ж воно прийшло у світ неочікувано. На мою думку, важливо, щоб ми постійно пам’ятали, що Ісус Христос є надією для Європи, чи в Україні, чи по всій Європі, і щоб ми зосереджувалися на Ньому та силі, яку Він має: Він є Князем миру, Він той, хто приносить мир спочатку в серця окремих людей, а потім у серця націй. Тому наша різдвяна молитва — це та сама, що і щороку: „Мир людям доброї волі“. Отже, ми молимося за мир у цей час, коли знову переживаємо прихід Князя миру у світ».

Молитися про чудо миру

Наприкінці нашої розмови архиєпископ Ґрушас процитував слова, які почув від Апостольського нунція в Україні Вісвалдаса Кулбокаса про те, що «ми не бачимо чітко жодних дипломатичних рішень і ми повинні молитися про чудо миру». «Це Бог приносить мир, — додав Голова Ради Єпископських Конференцій Європи, — тому ми заохочуємо один одного молитися за мир і просити Бога покласти край цій людській трагедії, яку переживаємо протягом останніх 10 місяців».

Джерело