У неділю, 1 жовтня, Єпископ-помічник Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ Владика Микола Семенишин завітав з душпастирським візитом до монастиря згромадження Сестер Пресвятої Родини, що у селі Гошів, та здійснив Чин облечин сестри-монахині у новіціат згромадження.

На подвір’ї монастиря Владику радо вітали діти, парафіяни, священнослужителі святині, сестри-монахині та сестра-кандидатка, яку приймали у новіціат.

Згодом усі присутні вирушили до храму, де хвилиною мовчання вшанували усіх полеглих за волю України Героїв.

Відтак розпочалася Архієрейська Літургія, яку очолив Владика Микола у співслужінні о. Романа Спірца та о. Іринея Гумена, ЧСВВ.

У часі богослужіння Владика Микола уділив Чин облечин для сестри Симеони Грендиш, яка зачитала свої обіцянки та отримала вінок, який засвідчує її бажання об’єднати життя зі служінням Господові.

Опісля Єпископ-помічник виголосив проповідь, у якій ділився з присутніми істинним значенням віри:

«Сьогоднішнє Євангеліє пропонує нам роздумати про дар віри. Господь у ньому каже галилейці: “Жінко, велика твоя віра”. Напевне більшість з нас, тут присутніх, багато читає про віру й знає різні визначення віри. Якщо б я зараз запитав у вас, що таке віра, то кожен дасть якусь відповідь. Ці відповіді будуть різними, але правильними. Та що ж таке віра насправді? Справжня віра не полягає у словах. Жінка з Галилеї, яка фігурує в сьогоднішньому Євангеліє, вчить нас тому, якою повинна бути наша віра. Вона повинна бути витривалою, постійною  та навіть настирливою. Ця жінка маючи сильну віру не зупиняється. Господь, бачачи силу віри цієї жінки дає їй комплімент. Я певен, що кожному з нас хотілося б почути ці слова від Ісуса, і кажу нині: “Сестро Симеоно, велика твоя віра”».

Відтак проповідник звернувся до новоприйнятої у новіціат сестри Симеони:

«Сестра Симеона сьогодні, одягнувши на себе цей монаший одяг, розпочинає новий етап свого життя, у якому в особливий спосіб буде поглиблювати дар своєї віри. Сестри будуть їй у цьому допомагати й одночасно самі зростатимуть у вірі. Інколи Господь може сказати: «Зажди, бо маю інші справи, хтось інший більше потребує Мене». Чи підеш ти, сестро від Нього чи й далі будеш молитися  й надіятися на Нього?».

«Господь ж змилосердиться  над тим, хто від щирого серця й душі до Нього звертається. Він ніколи не покидає нас, навіть тоді, коли ми думаємо, що Господь покинув. Та це відчуття необхідне християнину для того, щоб зростати у вірі. Сам Ісус Христос Син Божий свідчить про це почуття, коли на хресті звертається до Бога «Боже мій, чому Ти покинув мене?». Але чи Бог Отець покидає мене? Ніколи», — додав Владика Микола.

Він зазначив, що ще одним свідченням любові є те, що Господь посилає Пречисту Діву Марію нам на допомогу:

«Наш народ любить та величає Богородицю, бо ми — Її діти. А дитина потребує любові матері. Так і ми потребуємо опіки і покрову. Пресвята Богродиця сьогодні в особливий спосіб приходить, щоби покрити нас, наш народ і наших Захисників та усіх тих, хто терпить, своїм омофором. Не зупиняймося вірити, не дозволяймо нашій вірі слабнути, бо Божа любов скріпить її».

На завершення Єпископ привітав сестру-монахиню з Чином облечин, а сестер-монахинь з тим, що приймають її в сім’ю їхнього згромадження. Відтак він подякував вірним за спільну молитву, а зокрема відзначив, що на Літургії зібралось дуже багато діток, які є нашим прикладом та майбутнім.

Насамкінець у святині лунав духовний гімн України «Боже Великий, Єдиний», а Владика Микола уділив присутнім своє архієрейське благословення.