У Понеділок Зіслання Святого Духа, 5 червня, на парафії Пресвятої Трійці, що у селі Нові Кривотули, відзначили 100-ліття храму. З цієї нагоди Єпископ-помічник Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ Владика Микола Семенишин здійснив душпастирський візит на парафію та очолив Архієрейську Літургію.

На подвір’ї храму Владику Миколу вітали дітки, молодь та парафіяльна спільнота разом з парохом церкви Пресвятої Трійці — о. Іваном Боровським.

Цього дня біля святині чисельно зібралися мешканці села та гості, запрошене духовенство й дітки.   Відтак присутні урочисто зайшли до храму, де згодом розпочалася Архієрейська Літургія.

Божественну Літургію очолив Владика Микола у співслужінні пароха храму та душпастирів Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ.

У часі Літургії Єпископ-помічник виголосив проповідь, у якій ділився з присутніми роздумами про духовні відносини людини та Церкви:

«Свято Зіслання Святого Духа — це великий празник, яким ми відзначаємо народження святої Церкви. Ісус Христос за кілька років, протягом яких Він навчав, підготував святу Церкву до існування, дав їй провід,  дав їй те, що ми називали б Конституцією. А від Зіслання Святого Духа задумана Ісусом Церква почала діяти. І сьогодні, в день Святого Духа, ми чули під час читання Святого Євангелія науку про Церкву. Як Церква повинна жити? Як кожна сім’я, так і парафія є віддзеркаленням Церкви, яку заснував Ісус Христос. Люди, дивлячись на Вас, повинні бачити Церкву: як вона існує, живе і діє».

«Ісус Христос говорить про пастиря, який шукає загублену вівцю. Дев’яносто дев’ять овець його стада перебувають у безпеці: мають що їсти й пити, захищені від нападів диких звірів, але одна загубилася. І пастир іде шукати цю вівцю, бо вона може потрапити в небезпеку. Чого Ісус Христос хоче нас цим навчити? Так, як добрий пастир дбає про тих овець, які перебувають у небезпеці, ми повинні думати про інших людей, про тих, хто ще не пізнав Бога», — зауважив Владика Микола.

Відтак Архієрей додав, що людині не варто задовольнятися лише тим, що вона ходить до церкви, бо попри це християнин має відкривати серце до своїх ближніх. За словами проповідника, це не означає нав’язувати комусь свої погляди чи спосіб життя, натомість в цій турботі віддзеркалювати любов до ближнього, якої навчає нас Господь.

«Другий момент, на який я хочу звернути вашу увагу, — це останні слова, які Ви сьогодні чули про присутність Ісуса Христа серед нас: «Де двоє, або троє зібрані в моє Імʼя, там Я серед них». Йдеться не про суто фізичну присутність, а про згоду. Спільноту утворюють люди, які згодилися в Господнє імʼя», — мовив Владика.

А відтак додав: «Ми будемо правдивими християнами тоді, коли про нас будуть говорити так, як римські погани казали про перших християн: “Дивіться, як вони одне одного люблять, яка згода між ними і як вони одне за одного вболівають». Якщо в будь-які хвилини нашого життя між нами є згода, одностайність і спільне бажання служити Богові й ближньому, тоді Господь є з нами. І це нас освячує, адже ми стаємо святими не самі по собі, не за якісь наші заслуги й не за те, що досконало дотримуємося церковних приписів. Те, що Господь з нами, означає, що ми можемо стати святими, уподібнитися до Нього і бути близькими до Нього».

Після богослужіння Архієрей передав священнослужителям та парафіянам найщиріші вітання зі столітнім ювілеєм храму від Архієпископа і Митрополита Івано-Франківського Владики Володимира Війтишина, а також побажав, щоб у святині завжди панував дух турботи про інших людей та згода в ім’я Христа для щастя та добра.

Насамкінець слово мав о. Іван Боровський, який подякував Архієрею та отцям за спільну молитву, а вірним за постійну опіку цим історичним храмом.

На завершення у святині лунало Многоліття, а Владика Микола уділив всім своє архієрейське благословення.