Сьогодні минає сьома річниця відходу до вічності слуги Божого Кардинала Любомира Гузара
Сім років тому, 31 травня 2017 року, на 85-му році життя відійшов до вічності Глава Української Греко-Католицької Церкви (2001-2011 рр.) Блаженніший Любомир Гузар.
Нагадаємо, що Любомир Гузар народився у Львові 26 лютого 1933 року, 1944-го родина переїхала до Австрії, потім оселилися у США. У Сполучених Штатах він прожив 20 років. Закінчив семінарію, вивчав богослов’я в Католицькому університеті у Вашингтоні, студіював філософію у Фордгамському університі. 1969-го переїхав до Рима, де прожив майже 25 років. Тут захистив дисертацію, 9 років викладав у Папському місійному університеті «Урбаніана».
Про це пише інформаційний сайт «Католицький Оглядач».
У 1977 р. висвячений Верховним архієпископом Йосифом Сліпим на єпископа. За рік став архімандритом монастиря Студійського Уставу. Об’їздив мало не весь світ, бував усюди, де знаходяться греко-католицькі громади (Австралія, Латинська Америка, Європа). «Ці подорожі наштовхнули мене на дуже просту і ясну думку – люди всюди однакові. З ними треба розмовляти, спілкуватися. Їх треба слухати, їх треба поважати. Тільки з взаєморозуміння і взаємоповаги може вирости щось вагоме і гідне», – підкреслював кардинал Гузар.
У 1993 р. він повернувся в Україну. На надзвичайному Синоді єпископів УГКЦ був обраний її главою (2001). Став кардиналом. У 2011 році пішов у відставку, передавши паству і церкву Святославу Шевчуку.
Блаженніший Любомир Гузар упродовж багатьох років залишався беззаперечним моральним авторитетом не тільки для греко-католиків, але й для вірян інших конфесій та людей, далеких від релігійного життя.
26 лютого 2024 року Блаженніший Святослав урочисто проголосив початок беатифікаційного процесу Патріарха Любомира Гузара. Проголошення відбулося під час подячного молебню з нагоди завершення Року патріарха Любомира, у 91-річчя від дня його народження.
Пропонуємо вам найважливіші висловлювання Любомира Гузара:
«Єдність – це теж є дар Божий. Та здається мені, що всі бажають його прийняти на власних умовах. Ніхто не хоче мінятися, кажуть: нехай цілий світ зміниться, але не примушуйте змінитися мене…»
***
«Мусимо вчити наших людей не підтримувати корупцію. Я сміюся, коли чую про великі державні програми, про законодавчу боротьбу з корупцією. Все це сміх! Що таке корупція? Це гріх. А жоден гріх законом не поборете. Це треба виховувати», – наголошував він.
***
«Що то значить – гарно молитися за Україну? Чи то ми маємо диктувати Богу, як Він має розв’язувати наші проблеми? Ні. Я думаю, так відчуваю, що ми мусимо Йому поручати з повним довір’ям, що Він провадить нас до добра, а ми повинні, сповняючи Його волю, конкретно здійснювати її в нашому і загальному житті», – так Блаженніший висловлювався про проблеми України.
***
«Мир – це коли ми створюємо позитивну атмосферу, в якій починаємо свідомо шанувати інших, любити їх, бажати й робити їм добро. Дуже важливо, аби ми бажали добра всім. Тоді мир стає дуже реальним, дійсним, без того нема миру. Мир – то не є те, що ми робимо, а те, що одержуємо від Бога. А якщо ми хочемо робити добро іншим, то ми можемо бути певні Божого благословення».
***
***
***
***
***
***
***
***
***
Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ