Урочище «Підлюте» – прекрасне, мальовниче місце, митрополичі палати, де свого часу відпочивав та лікувався праведний Митрополит Андрей Шептицький. Чому «Підлюте»? Бо дана місцевість розташована у підніжжі гори із назвою «Люта». Що цікаво, за часів правління Митрополита Шептицького тут функціонував пластунський табір, у якому проходила вишкіл справжня українська молодь.

Однак після смерті Шептицького у 1945 році, радянська влада забрала урочище у фонд державного майна УРСР, через що була спалена церква та лічниця, а Митрополичу палату використовували як мисливські угіддя для комуністичної партії України.

Пізніше, після розпаду СРСР та виходу Української Греко-Католицької Церкви з підпілля, стараннями Єпископа Івано-Франківської Єпархії УГКЦ Владики Софрона Мудрого у 1998 році підписом президента України Леоніда Кучми урочище «Підлюте» було передане у володіння УГКЦ. Згодом, відповідно до рішення Синоду Єпископів, це місце перейшло у власність Івано-Франківської Єпархії УГКЦ.

Кілька років тут проводилися ремонтні роботи, а в 2004 році «Підлюте» було введено в експлуатацію і присвоєно назву «Реколекційний комплекс Івано-Франківської Єпархії УГКЦ урочище “Підлюте”».

Відтоді щороку, до початку пандемії COVID-19, а згодом повномасштабного вторгнення росії на територію України, малеча приїжджала сюди у табори. За словами аніматорів, тут завжди було весело, гучно, а головне — здорово. Завдяки щоденним вишколам, навчанням, завданням та вправам діти отримували духовну та тілесну віднову, бо на території урочища розміщено кілька джерел зі справжньою карпатською мінеральною водою. Тут гориста місцевість, а отже – чисте, гірське повітря, не забруднене жодними шкідливими викидами. А що найголовніше, батьки відправляли своїх дітей у «Підлюте», бо це місце де немає зв’язку та інтернету, а всі забавки пов’язані з ґаджетами стають абсолютно не потрібними, та й по правді кажучи – не цікавими зовсім.

Від початку повномасштабного вторгнення російського агресора на мирну українську землю, Івано-Франківська Архієпархія УГКЦ стала надійним прихистком для вимушено переселених осіб. Мальовниче місце — урочище «Підлюте» вже близько двох років служить домівкою для переселенців з різних куточків України. Станом на сьогодні близько 40 людей, які втратили власні домівки або ж їхні будинки знаходяться на тимчасово окупованій території, проживають у рекреаційному комплексі, а саме — катехитичному будинку. Адміністратор катехитичного центру о. Василь Філіпович за допомогою Божого слова, молитви та сповіді намагається підтримати людей, які ймовірно переживають найскладніший період у їхньому житті. Окрім того, люди, які тимчасово мешкають у Підлютому стараються у різний спосіб підтримувати благодійні ініціативи. Вони плетуть вервиці, які передають на фронт для наших воїнів Збройних сил України.

Задля покращення умов проживання вимушено переселених осіб, навесні 2022 року Івано-Франківська Архієпархія УГКЦ почала проводити ремонтні роботи катехитичного будинку у якому проживають ВПО. На цю мить вже проведено такі роботи: заміна покрівлі даху, утеплення фасадів, теплоізоляція покрівель, гідроізоляція фундаментів тощо. Через те, що повномасштабна війна в Україні продовжується, Івано-Франківська Архієпархія УГКЦ вирішила провести повну реставрацію «Кедрових палат» Митрополита Андрея Шептицького, які вже були непридатними для проживання. Такі роботи робляться для того, щоб забезпечити житлом якомога більшу кількість внутрішньо переміщених осіб.

З надією та поглядом у завтрашній день, після перемоги України над ворогом, реколекційно-катехитичний центр «Підлюте» Івано-Франківська Архієпархія УГКЦ планує використовувати з метою проходження реабілітації наших Захисників чи інших людей, які зазнали психологічних чи фізичних ран завданих війною, роблячи все для того, щоб урочище стало місцем лікування та зцілення ран, проведення дитячих літніх таборів, а також семінарів. Центром, де щорічно проводитимуться реколекції для священників та вірних УГКЦ. Також віримо, що рекреаційний центр «Підлюте» стане приємним місцем відпочинку та духовної сили для всіх охочих.