Програма Івано-Франківської Митрополії
Української Греко-Католицької Церкви

ДУШПАСТИРСЬКЕ ПЛАНУВАННЯ ДО 2025 Р. Б.

згідно душпастирського плану УГКЦ
«Надія до якої нас кличе Господь»

«…як нам бути живою та істинною Христовою Церквою, спільнотою Господніх учнів,
посеред викликів нинішнього світу — у мирі та радості»
(Пастирський лист Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви до духовенства,
монашества та всіх вірних УГКЦ «Надія до якої нас кличе Господь» від 29 (16) жовтня 2021 р. Б.)

Допоміжні документи:

• Вибрані рішення Синоду Єпископів УГКЦ 2022-2023 рр.
• Душпастирський план на період до 2030 року «Надія до якої нас кличе Господь»
• Матеріали стратегії розвитку УГКЦ на період до 2020 року «Жива парафія – місце зустрічі із живим Христом»
• Парафіяльний правильник УГКЦ
• Катехизм УГКЦ «Христос – наша Пасха»
• Декрет Архієпископа і Митрополита Кир Володимира Війтишина
  (від 31 травня 2019 р. Б.) про зобов’язання пресвітерів дбати, щоб принаймні 10% парафіяльного бюджету було спрямовано на катехитичне служіння
• Катехитичний правильник УГКЦ
• Душпастирський катехитичний порадник
• Інструкція щодо причастя дітей та немовлят
• Чин катехуменату та Хрещальної Літургії

Слово Боже і катехизація

Пізнання правд віри і їх втілення в щоденне життя

• Бути спільнотою, де священнослужителі та вірні разом збираються довкола Божого Слова, пізнають його, живуть ним та діляться ним в Церкві й поза Церквою.
• Бути спільнотою, де всі вірні, відповідно до своєї вікової категорії, добре знають основу своєї віри, постійно ростуть в розумінні її, та вміють пояснити її іншим.

ШЛЯХ ДО МЕТИ. Слово Боже:

1. Активне вивчення Святого Письма у парафіях:

• • біблійна катехиза;
  • гуртки молитовного (біблійного) читання;
  • проповіді священика (ретельно готуватися до виголошення проповіді на кожній Божественній Літургії, з нагоди звершення Святих Таїнств, Чину похорону та інших богослужінь і благословень).

2.Читання Святого Письма вдома (приватно і в колі сім’ї).

ШЛЯХ ДО МЕТИ. Катехизація:

1. Батьки привчають дітей змалку до живої участі в парафіяльній спільноті та беруть участь у її творенні.

2. Катехитична програма у кожній парафії єпархій відповідно до всіх наявних вікових груп в парафії, яка провадиться належно підготовленими священниками та катехитами.

3. Парафіяльна спільнота, яка готова прийняти нових вірних.

Літургія і молитва

Участь в літургійному, таїнственному та молитовному житті  на освячення Божого Люду

• Бути спільнотою, яка духовно росте і збагачується якнайповнішою участю в літургійному й таїнственному житті Церкви, та плекає свою східно-християнську спадщину.
• Бути спільнотою, де кожний вірний відчуває своє покликання бути людиною глибокої і ревної молитви, чи то разом з іншими, в парафії або вдома, чи то особисто.

ШЛЯХ ДО МЕТИ. Літургія:

1. Літургійні практики, які є упорядковані та живі, доступні та практикуються регулярно, по можливості щоденно (даючи вірним можливість брати активну участь).

2. Діє дяк (хор), які провадять співом та допомагають священику плекати нашу літургійну традицію.

3. Проводиться літургійна катехиза (священник та катехит, який у систематичний спосіб пояснює нашу літургійну традицію для збагачення та зростання у вірі).

4. У парафіях, де є відповідна кількість дітей, звершується Божественна Літургія з особливою участю дітей, згідно загально визначених правил.

5. Архікатедральний і Митрополичий собор Воскресіння Христового в Івано-Франківську є взірцем літургійного життя та поширює добрі практики для всіх єпархій парафій.

ШЛЯХ ДО МЕТИ. Молитва:

1. У парафії діють різні молитовні групи (Матері в Молитві, Вівтарна дружина, Українська молодь – Христові та ін.).

2. Регулярно організовуються реколекції, місії, табори та прощі, у яких вірні можуть брати участь (все підтримується опікою душпастирів).

3. У парафії священники та катехити навчають дітей та молодь молитовних практик, заохочують родини до молитви, цим творячи Домашню Церкву (н.п. вчать практики молитви до і після трапези, і.т.п.).

4. Звертати увагу та заохочувати до родинної молитви молоді подружжя, щоб їхні діти бачили приклад спільної молитви.

Служіння ближньому

Приділення особливої уваги потребуючим, як у самій же парафії, так і поза нею, а також тимчасово переселеним особам

• Бути спільнотою, яка постійно готова допомагати потребуючим, чи то серед своїх парафіям, чи то поза парафією.
• Бути спільнотою, яка здатна заопікуватися тимчасово переселеними особами та постраждалими внаслідок війни в Україні, вбогими та маргіналізованими.
• Бути спільнотою, де кожний вірний стає живою іконою Божої доброти і любові у світі.

ШЛЯХ ДО МЕТИ. Служіння ближньому:

1. Члени парафіяльної спільноти допомагають один одному, різним потребуючим, тимчасово переселеним особам, постраждалими від війни, убогим, як практичний вияв нашої віри і християнського покликання. Є визначена особа або група людей (н.п. парафіяльний Карітас), які відповідають за соціальне служіння на парафіяльному рівні.

2. Священнослужитель вчить вірних про діла милосердя для душі і тіла.

Зцілення ран війни та лікування травм

Створення умов для духовно-психологічної та фізичної абілітації учасників бойових дій та осіб, постраждалих в часі війни

• Бути спільнотою, де кожен зранений війною, відчує себе прийнятим, почутим та огорнутим необхідною турботою, любов`ю та співпереживанням.
• Плекати себе спільнотою, яка носить у собі життєдайну силу Божественного Спасителя задля зцілення кожного, хто цього потребує.

ШЛЯХ ДО МЕТИ. Зцілення ран війни та лікування травм:

1. Організація та проходження духовно-інтелектуального та культурно-поведінкового навчання із супроводу жертв війни для всіх бажаючих парафіян, а головно для членів родин військових та постраждалих від бойових дій, використовуючи визнану Католицькою Церквою та фахівцями у цій сфері джерельну базу.

2. Духовно-психологічний супровід ветеранів війни та членів їхніх сімей, членів родин загиблих у російсько-українській війні та ВПО за допомогою євангелізації, спільної молитви (насамперед Божественної Літургії та панахиди), підготовки до інших Святих Таїнств та їх звершення, організації духовних зустрічей, дитячих християнських таборів, спільних паломництв, реколекцій, екскурсій та інших духовно-мистецьких заходів.

3. Організація духовно-психологічного супроводу та відвідування поранених захисників та захисниць, які перебувають у закладах охорони здоров’я (у погодженні з медичним капеланом).

4. Організація соціально-матеріальної підтримки для ветеранів бойових дій, потерпілих від війни та їхніх близьких, членів родин загиблих через заснування та працю парафіяльних Карітасів, прихистків для ВПО, груп взаємодопомоги чи інших форм парафіяльного соціального служіння.

5. Спільна молитва на місцях поховань жертв та учасників війни.

Ділення Дарами

Служіння Архієпископа і Митрополита та Єпархіальних єпископів з душпастирями у співпраці з мирянами в управлінні дарами (часу, таланту і скарбу) на спільну користь

• Бути спільнотою, де духовенство і миряни спільно обговорюють своє покликання і спільно радяться як його здійснювати (де ефективно працюють пасторальні та економічні ради).
• Бути спільнотою, де духовенство і миряни разом діють для розбудови Божого Царства, ділячись своїм часом, своїми талантами і матеріальним багатством для здійснення свого покликання як Церква.

ШЛЯХ ДО МЕТИ. Ділення Дарами:

1. Пасторальна та економічна ради при кожній парафії (і при єпархіях).

2. Організація вишколу та формації священнослужителів і мирян для служіння у парафіях і в єпархіях.

3. Священнослужитель розпізнає дари у своїх парафіян та допомагає їм реалізувати їх в служінні Церковній спільноті.

4. Канонічні візитації парафій.

5. Зустрічі зі священнослужителями протопресвітеріатів в Куріях єпархій.

Сопричастя – єдність

Плекання духовної єдності Христової Церкви та сприяння єдності всіх християн

• Бути спільнотою, яка живе в мирі, злагоді та любові.
• Бути спільнотою, яка плекає духовну єдність з іншими парафіями, на деканальному, єпархіальному та митрополичому рівнях.
• Бути спільнотою, яка молиться за інші спільноти, виражаючи до них належну пошану і любов.

ШЛЯХ ДО МЕТИ. Сопричастя-Єдність:

1. Священнослужитель плекає:

• • співпрацю та об’єднання у спільноті через власний приклад, спільні молитви, спільні заходи, спільне служіння, добрий провід;
  • розуміння приналежності до різних рівнів (парафіяльному, деканальному, єпархіальному, митрополичому).

2. Активно плекаються знаки єдності УГКЦ (н.п. Патріарший Собор у Києві, як осередок всецерковного сопричастя-єдності УГКЦ).

Місійний дух

Свідчення про своє життя в Христі, запрошуючи інших до участі у ньому

• Бути спільнотою, яка вміє свідчити перед іншими про своє життя в Христі.
• Бути спільнотою, яка відкрита до всіх і діє з переконанням, що Добра Новина може переобразити цілий світ.
• Священники та миряни розуміють покликання свідчити власну віру та активно підтримують місійну діяльність Церкви.

ШЛЯХ ДО МЕТИ. Місійний дух:

1. Священник наголошує на покликання свідчити власну віру, як вияв християнського способу життя.

2. Євангелізаційні та місійні спільноти у парафіях.

3. Постійна молитва за дух місійності.

4. Активна і творча участь у Декаді Місійності нашої Церкви.

Еміграція

Душпастирський супровід мігрантів у країнах їхнього поселення

• Бути спільнотою, яка дбає не тільки про внутрішні духовні потреби в межах своєї території, а й надає необхідну підтримку своїм вірним, які були змушені покинути рідні домівки, а також новоприбулим мешканцям єпархії, зокрема внутрішньо переміщеним особам.

ШЛЯХ ДО МЕТИ. Еміграція:

1. У постійній формації священнослужителів звернути особливу увагу на різнобічну підготовку священнослужителів для покращення душпастирського супроводу вимушених емігрантів і внутрішньо переміщених осіб.

2. Закликати священнослужителів і вірних бути взірцем для внутрішньо переміщених осіб через діла милосердя, а особливо до тих, хто втратив рідних, домівку, тощо.

3. Задля кращого душпастирства українців, які мігрували через війну, закликати священників, богопосвячених осіб та семінаристів єпархії розширювати своє місійне служіння, здійснюючи його серед вимушених емігрантів з України та внутрішньо переміщених осіб.

4. Заохочувати вимушених емігрантів з України до правової інтеграції в суспільство країни теперішнього проживання, застерігаючи їх від асиміляції, від забування про власне національне та духовно-культурне коріння.

5. Сприяти їхньому поверненню додому через постійне спілкування та допомогу в налагодженні відносин зі структурами УГКЦ в місцях їхнього перебування.

6. Закликати своїх парафіян, які перебувають за кордоном, бути містком єднання між Україною та світом, не припиняти свідчити правду про Україну серед народів їх теперішнього проживання та докладати зусилля задля тривалої підтримки українського народу й обміну культурними і духовними дарами.

Шкільне капеланство

Наставництво та духовна опіка учнів, учителів, батьків та побудова позитивних відносин між учасниками освітнього процесу

• Духовно-просвітницька діяльність у сфері закладів дошкільної, загальної середньої, професійної, позашкільної та вищої освіти всіх типів та форм власності.
• Реалізація освітньо-виховних проектів учасниками освітнього процесу для впровадження християнсько-моральних цінностей в освітньо-виховну систему в Україні.

ШЛЯХ ДО МЕТИ. Шкільне капеланство:

1. Співпраця з керівниками освітніх закладів.

2. Організація та проведення духовно-просвітницьких зустрічей для учнів, вчителів, батьків.

3. Звершення Божественної Літургії та інших богослужінь.

4. Участь в освітніх та виховних процесах тощо.

5. Участь у розробці програм, навчально-методичних матеріалів і сприяння поширенню духовних цінностей та втілення їх в освітній процес.

6. Організація та проведення вишколів (таборів) для інтелектуального, фізичного і духовного росту учнів.

Медичне капеланство

Душпастирське служіння та духовна опіка у сфері охорони здоров’я

• Присутність священника та душпастирство у закладах охорони здоров’я, реабілітаційних закладах.
• Забезпечення релігійних і духовних потреб пацієнтів та працівників закладів охорони здоров’я.

ШЛЯХ ДО МЕТИ. Медичне капеланство:

1. Співпраця з керівниками закладів охорони здоров’я.

2. Облаштування відповідного місця для звершення богослужінь та духовних бесід.

3. Звершення Божественної Літургії та інших богослужінь, зокрема уділення Таїнств Покаяння та Оливопомазання у медичних закладах.

4. Духовне наставництво та бесіди з хворими й медичним персоналом.

5. Організація зустрічей, конференцій для обговорення християнських біоетичних принципів у сфері охорони здоров’я, зокрема вчення Церкви про здоров’я, хворобу, терпіння, паліативну опіку, тощо.

6. Організація паломництв медичних працівників, як засіб поглиблення комунікацій та запобігання професійному вигоранню.

Напрямки діяльності:

• Постійна формація священнослужителів та семінаристів.
• Спільні реколекції душпастирів.
• Зустрічі душпастирів протопресвітеріатів в Куріях єпархій.
• Канонічні візитації парафій.
• Формація мирян та залучення їх до активного служіння у Церковні місії.

Пріоритетні напрямки розвитку:

1. Боже Слово – Катихизація

2. Літургія – Молитва

3. Служіння ближньому

4. Зцілення ран війни та лікування травм

5. Ділення Дарами

6. Єдність – сопричастя

7. Місійний дух та еміграція

8. Шкільне та медичне капеланство

• Формація (мирян, молоді, духовенства і богопосвячених осіб)

Три рівні діяльності:

1. Парафія (священник, сотрудники, парафіяльні ради, парафіяльні спільноти, вірні).

2. Архієпархія/Єпархія (Єпископ, Курія – комісії, семінарія, протопресвітеріати).

3. Митрополичі структури (Митрополит, Синод Єпископів Івано-Франківської Митрополії, Митрополичий Трибунал).

Вищі рівні покликані служити розвитку нижчих рівнів.