«Коли у часі війни немає на кого надіятися, тоді шукайте свою силу у Пресвятій Євхаристії! У цьому Таїнстві ховається сам Бог, Який хоче допомогти кожній людині, а особливо тоді, коли вона терпить. Коли нам важко, коли усі злі сили гуртуються проти нас, ми маємо тверду основу — Євхаристію!». З такими словами 24 лютого до працівників Архієпархіального управління та медичного персоналу Лікувально-діагностичного центру «Клініка святого Луки» звернувся митр. прот. Степан Балагура, синкел у справах духовенства і священничих родин, у рамках молитви за мир та перемогу України.

Цього дня, у третю річницю повномасштабного вторгнення росії до України, в каплиці медичного закладу зібралися працівники курії Архієпархії та персонал клініки, щоб просити Господа Бога перемоги у війні та справедливого миру в нашій Батьківщині.

З цієї нагоди молебень у часі війни очолив о. Степан Балагура у співслужінні генерального директора медичного закладу о. Тараса Вілюри.

Після спільного богослужіння о. Степан звернувся до усіх присутніх: «Сьогодні маємо третю річницю повномасштабного вторгнення ворога на нашу землю. Ця жахлива війна принесла багато горя для наших людей і відгукується у глибині кожного із нас. Тому кожному із нас потрібно зачерпнути тієї сили, яка заспокоїть нас. Цю силу нам може дати євангельський уривок із сьогоднішнього дня».

«Сьогодні з Євангелії ми читаємо про те, що Христос в’їжджає в Єрусалим, а також прощається зі своїми учнями та встановлює Пресвяту Євхаристію. У Старому Завіті чуємо про жертву Авраама свого сина. Він бере свого сина, а він його запитує, що будуть приносити у жертву? Авраам же відповів, що Господь подбає. І Бог побачив його вірність», — роздумував о. Степан.

Відтак священнослужитель додав: «Також про старозавітну жертву дізнаємося з історії про вибраний народ. Господь каже Мойсеєві, що він виведе з неволі великий народ. А також заповідає, що на тих будинках, де буде намальований знак кров’ю ягняти, яке приносимо на Пасху, там первородні не помруть».

«А тепер, у Новому Завіті, Христос встановлює Євхаристію. Він дає вино і хліб як Себе Самого. Коли священник промовляє «Прийміть, їжте…» та «Прийміть, пийте…» і «Чиніть це на мій спомин», то Сам Бог приходить у жертві за свій народ».

На завершення о. Степан запевнив присутніх, що якщо будемо триматися за Бога, то перемога прийде вже скоро!